Роман Інгарден

Роман Вітольд Інгарден (пол. Roman Witold Ingarden; 5 лютого 1893 — 14 червня 1970) — польський філософ, який працював над проблемами феноменології, онтології та естетики.

Роман Інгарден
Західна філософія
Портрет Романа Інгардена роботи Станіслава Віткевича
Народження 5 лютого 1893(1893-02-05)
Краків Польща
Смерть 14 червня 1970(1970-06-14) (77 років)
Краків, Польща
Поховання Раковицький цвинтар
Громадянство (підданство)  Польща
Знання мов
  • німецька, французька і польська[1]
    • Ім'я при народженні пол. Roman Witold Ingarden
    Діяльність
  • письменник, викладач університету, aesthetician
    • Викладав Університет Миколая Коперника, Ягеллонський університет і Львівський національний університет імені Івана Франка
    Член Польська академія знань і Польська академія наук[2]
    Основні інтереси естетика, епістемологія, гуманітарні науки, онтологія
    Alma mater Геттінгенський університет і Львівський національний університет імені Івана Франка
    Зазнав впливу
  • Гуссерль, Іммануїл Кант
    • Історичний період Філософія 20 століття
    Нагороди
    ingarden.archive.uj.edu.pl
     Роман Інгарден у Вікісховищі

    До Другої світової війни Інгарден публікував більшість своїх робіт німецькою мовою, але під час війни перейшов на польську, внаслідок чого багато його ідей в онтології залишилися невідомими широкому колу філософів.

    Біографія

    Інгарден народився у Кракові, який тоді належав Австро-Угорщині. Він вивчав філософію та математику у Львівському університеті під керівництвом Казимира Твардовського, потім у Геттінгенському університеті під керівництвом Едмунда Гуссерля, пізніше переїхав із Гуссерлем до Фрайбурга. Після габілітації Інгарден працював на посаді професора Львівського університету.

    Після війни Інгарден працював у Торуні та Ягеллонському університеті в Кракові.

    Був членом Польської академії знань (до 1951 року) та Польської академії наук.

    Листувався з Едіт Штайн, монахинею, яку пізніше канонізували.

    Онтологія та метафізика

    Значна частина дослідницької діяльності філософа була присвячена питанням онтології, яку він трактує як апріорне дослідження, предметом чого є не те, що фактично існує, а то, що можливе. Онтологію він протиставляє метафізиці, яка намагається дати відповідь на питання про те, що існує фактично.

    Інгарден заперечує трансцендентальний ідеалізм Гуссерля, яке розумів як вчення, у співвідношенні з яким існування так званого 'реального світу' залежить від свідомості. Згідно Інгардену, проблема ідеалізму — реалізму є метафізичною, проте до неї можна підійти онтологічно, шляхом дослідження можливих відношень між свідомістю та світом. У роботі «Суперечка про існування світу» Інгарден прагне описати можливі способи буття та їх можливі співвідношення.

    Він розділяє онтологію на формальну, матеріальну та екзистенційну онтології, у співвідношенні з трьома аспектами, котрі можна виділити у будь-якого об'єкта (формальна структура, якісні характеристики та спосіб бутття). Категорії формальної онтології пов'язані з відомим онтологічним розрізненням об'єктів, процесів та відношень. Слідом за Гуссерлем Інгарден розрізняє категорії матеріальної онтології; вони включають реальні просторово-часові об'єкти та об'єкти високого рівня, наприклад, твори мистецтва. Також категорії екзистенційної онтології розглядає філософ як ті, що характеризують способи буття: залежне — незалежне існування, існування у часі — поза часом, зумовлене існування — необхідне існування і т. д.

    Чотири вищі екзистенційно-онтологічні категорії у Інгардена — це: абсолютне, реальне, ідеальне і чисто інтенціональне існування. Абсолютний (позачасовий) спосіб буття може бути приписаним тільки буттю, що схоже на буття Бога, яке не залежить від того, чи існує або існувало коли-небудь щось ще. Ідеальний спосіб буття — це позачасове існування, таке як існування чисел у платонізмі. Реальний спосіб буття — спосіб існування випадкових просторово-часових об'єктів, до яких реаліст відніс би, наприклад, дерева і скелі. Чисто інтенціональний спосіб буття властивий, наприклад, вигаданим персонажам та іншим об'єктам, що виникли та існують завдяки актам свідомості. Таким чином суперечка між ідеалізмом та реалізмом може бути переформульована у суперечку про те, чи властивий так званому 'реальному світу' реальний або чисто інтенціональний спосіб буття.[3]

    Твори

    Праці німецькою мовою
    • Intuition und Intellekt bei Henri Bergson, Halle: Max Niemeyer, 1921
    • Essentiale Fragen. Ein Beitrag zum Problem des Wesens, Halle: Max Niemeyer, 1925
    • Das literarische Kunstwerk. Eine Untersuchung aus dem Grenzgebiet der Ontologie, Logik und Literaturwissenschaft, Halle: Max Niemeyer, 1931
    • Untersuchungen zur Ontologie der Kunst: Musikwerk. Bild. Architektur. Film, Tübingen: Max Niemeyer, 1962
    • Der Streit um die Existenz der Welt, Bd. I, II/I, II/2. Tübingen: Max Niemeyer, 1964
    • Vom Erkennen des literarischen Kunstwerks, Tübingen: Max Niemeyer, 1968
    • Erlebnis, Kunstwerk und Wert. Vorträge zur Ästhetik 1937—1967, Tübingen: Max Niemeyer, 1969
    • Über die Verantwortung. Ihre ontischen Fundamente, Stuttgart: Reclam, 1970
    • Über die kausale Struktur der realen Welt. Der Streit um die Existenz der Welt, Band III, Tübingen: Max Niemeyer, 1974

    Праці польською мовою
    • Niektóre założenia idealizmu Berkeley'a [Some of the Tenets of Berkeley’s Idealism]. Lwów. 1931.
    • O poznawaniu dzieła literackiego (The Cognition of the Literary Work of Art), Ossolineum, Lwów: 1937
    • O budowie obrazu. Szkic z teorii sztuki (On the Structure of Paintings: A Sketch of the Theory of Art), Rozprawy Wydziału Filozoficznego PAU Vol. LXVII, No.2, Kraków, 1946
    • O dziele architektury (On Architectural Works), Nauka i Sztuka, Vol. II, 1946, No. 1, pp. 3-26 and No. 2, pp. 26-51
    • Spór o istnienie Świata (Controversy over the Existence of the World), PAU, Vol. I, Kraków: 1947, Vol. II, Kraków, 1948
    • Szkice z filozofii literatury (Sketches on the Philosophy of Literature), Vol. 1, Spółdzielnia wydawnicza "Polonista, " Łódz, 1947
    • Elementy dzieła muzycznego (The Elements of Musical Works), Sprawozdania Towarzystwa Naukowego w Toruniu, Vol. IX, 1955, Nos. 1-4, pp. 82-84
    • Studia z estetyki (Studies in Aesthetics), PWN, Vol. I Warszawa, 1957, Vol. II, Warszawa, 1958
    • O dziele literackim (On Literary Works). PWN, Warszawa, 1960
    • Przeżycie — dzieło — wartość (Experience — Work of Art — Value). Wydawnictwo Literackie, Kraków, 1966
    • Studia z estetyki Tom III (Studies in Aesthetics, Vol. III), PWN, Warszawa, 1970
    • U podstaw teorii poznania (At the Foundations of the Theory of Knowledge), PWN, Warszawa, 1971
    • Książeczka o człowieku (Little Book About Man), Wydawnictwo Literackie, Kraków, 1972.
    • Utwór muzyczny i sprawa jego tożsamości (The Work of Music and the Problem of Its Identity), Polskie Wydawnictwo Muzyczne, Warszawa, 1973.

    Переклади англійською мовою
    • Controversy over the Existence of the World. Volumes I and II, translated by Arthur Szylewicz, Bern: Peter Lang, 2013 / 2016.
    • Time and Modes of Being, (selection from Der Streit, translated by Helen R. Michejda. Springfield, Illinois: Charles C. Thomas, 1964.
    • The Cognition of the Literary Work of Art, Translated by Ruth Ann Crowley and Kenneth R. Olson. Evanston, Illinois: Northwestern University Press, 1973
    • The Literary Work of Art, Translated by George G. Grabowicz. Evanston, Illinois: Northwestern University Press, 1973
    • Letter to Husserl about the VI [Logical] Investigation and ‘Idealism’ In Tymieniecka, 1976
    • Man and Value, Translated by Arthur Szylewicz. München: Philosophia Verlag, 1983
    • On the Motives which led Edmund Husserl to Transcendental Idealism, Translated by Arnor Hannibalsson. The Hague: 1976
    • The Ontology of the Work of Art, Translated by Raymond Meyer with John T. Goldthwait. Athens, Ohio: Ohio University Press, 1989
    • Selected Papers in Aesthetics, Ed. by Peter J. McCormick, München: Philosophia Verlag,1985
    • The Work of Music and the Problem of Its Identity, Translated by Adam Czerniawski. London: Macmillan, 1986.

    Українські праці, пов'язані з Романом Інгарденом
    • Інгарден Р. Художні цінності та естетичні цінності // Філософська думка. — 2005. — № 6. — С. 65-87.

    Примітки
    1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    2. http://czlonkowie.pan.pl/czlonkowie/sites/WynikiWyszukiwania.html?s=INGARDEN,%20Roman%20
    3. Amie Thomasson. Roman Ingarden (Stanford Encyclopedia of Philosophy). Процитовано 8 лютого 2014.

    Джерела
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.