Ропча
Ропча́ — село в Україні, у Чернівецькому районі Чернівецькій області. Перша згадка про село в 1448 році.
село Ропча | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Чернівецька область | ||
Район/міськрада | Чернівецький район | ||
Рада | Сторожинецька міська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA73060490140014219 | ||
Облікова картка | Ропчанська сільська рада | ||
Основні дані | |||
Засноване | 14 лютого 1448 року (572 р.) | ||
Населення | 3433 (2019р.) | ||
Площа | 36,71 км² | ||
Густота населення | 94 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 59032 | ||
Телефонний код | +380 3735 | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 48°07′03″ пн. ш. 25°47′33″ сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря |
344 м | ||
Водойми | Серет, Глибочок | ||
Найближча залізнична станція | Ропча (платформа) | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 59032, Чернівецька область, Сторожинецький район, с. Ропча | ||
Карта | |||
Ропча | |||
Ропча | |||
Мапа | |||
Розташування
Село Ропча розміщене між двома берегами річки Сірет, на відстані 7 км від міста Сторожинець та 30 км від обласного центру. Через село Ропча пролягає залізнична колія Чернівці—Берегомет та автошлях Сторожинець—Глибока.
Сусідні населені пункти:
Назва села
За однією з легенд територія нинішнього села була вкрита лісами, в яких виникали суцільні рубки там, де селилися люди. Від слова «рубка» і виникла назва села.
За іншою версією територія села була придбана братами Костянтином і Василем на прізвище Роп Чан. Яка з них правильна, невідомо, тому обидві мають право на існування.
Історія
Перша письмова згадка про село Ропча датується 18 лютим 1448 року правителем Молдови Раду, внуком Олександра Доброго. Село згадано як Рубче.
У січні 1775 року, через нейтральні відносини, який він мав під час військового конфлікту між Росією і Туреччиною (1768-1774), (Австрія сьогодні) територія імперії Габсбургів відома як Буковина. Після приєднання Буковини до Габсбурзької імперії в 1775 році, населений пункт був частиною герцогства Буковини регулюється австрійською частиною району Сторожинець (німецький Storozynetz).
У липні 1886 року була побудована залізнична колія до села, на гроші барона Василька з Берегомета, депутата села, який проживав у Відні.
У 1897 році в селі Ропча були відкриті дві школи з чотирьох класним навчанням.
Після об'єднання Буковини з Румунією 28 листопада 1918 року, село Ропча була частиною Румунії, в графстві Флондорєнь району Сторожинець.
Слідом за пакт Молотова-Ріббентропа (1939), Північна Буковина була приєднана до СРСР 28 червня 1940 року Північна Буковина увійшла знову в склад Румунії в 1941-1944 роках, будучи окупованою СРСР в 1944 році і включена в Український РСР.
На території села містився колгосп «Родина», створений у 1945 році. Виробничий напрямок господарства — тваринницький. Вирощують льон, цукрові буряки, озиму пшеницю, кукурудзу, картоплю. Сільськогосподарських угідь в колгоспі 2255 гектарів. Артіль має свою електростанцію.
У повоєнні роки жителі спорудили 160 житлових будинків, в селі відкрили 4 магазини, відділення зв'язку, ощадну касу, колгоспну їдальню, лазню, фельдшерсько-акушерський пункт, пологовий будинок, 4 школи (2 початкові, одну середню і допоміжну школу-інтернат), 2 клуби. Партійну організацію створено в 1946 році, комсомольську — в 1948 році.
У 1967 р. зал дому культури було відремонтовано, він став більш просторим та з більшою сценою.
З 1991 року село Ропча є частиною району Сторожинець, Чернівецької області в незалежній Україні.
Приєднання до Сторожинецької ОТГ
19 травня 2019 року в будинку культури жителі села Ропча проголосували за приєднання до Сторожинецької ОТГ
2 листопада 2020 року село Ропча офіційно підпорядковується Сторожинецькій міській раді
За результатами місцевих виборів, які відбулися 25 жовтня 2020 року від села Ропча переміг в якості депутата тільки Оларь Ілля Георгійович, 1969 р.н., який був головою села Ропча 14 років в період з 2006—2020 рр.
Населення
В селі проживають 3433 особа. Налічується 1179 господарств. До села Ропча належить 12 хуторів: Думбрава, Глибочок, Левіцький, Голуб, Сербен, Глиняк, Гумарія, Костина, Прибан, Слобозія, Багна Один та Багна Два.
В селі Ропча є 11 вулиць: вулиця Болеслава Хашдеу, вулиця Васіле Александрі, вулиця Іоана Крянге, вулиця Івана Лунгуляка, вулиця Лісова, вулиця Озерна, вулиця Михая Емінеску, вулиця Миру, вулиця Петра Мовіле, вулиця Польова, вулиця Сторожинецька.
Інфраструктура
Культові споруди
- На території села розташовані 2 православні церкви, молитовний будинок для людей євангельської віри, 10 капличок.
- Значним надбанням села є церква Успіння Пресвятої Богородиці, яку, за деяким даними, спорудили на території села 1684 р.
- Важливим об'єктом архітектури є і дзвіниця, споруджена у XVII—XIX ст.
- У центрі села біля Будинку культури стоїть пам'ятник репресованим, на якому увіковічнені прізвища та імена односельчан, репресованих сталінським режимом.
- На старому кладовищі є могила Болеслава Хашдеу — письменника, етнографіста, фольклориста і перекладача.
- Про минувшину села можна довідатися у сільських музеях, що знаходяться у приміщеннях Будинку культури та навчальному закладі.
Соціальна сфера
- Навчально Виховний Комплек, у якій діє Кімната-музей національної культури;
- 2 дитячих дошкільних заклади;
- будинок культури, при якому діє Аматорський ансамбль народних пісень і танців;
- бібліотека;
- медичний пункт загальної практики та сімейної медицини;
- приватна аптека;
- поштове відділення;
- стоматологічний кабінет.
- сільськогосподарська обслуговуюча кооперація;
Незважаючи на політику деціоналізації комуністичного режиму жителям села вдалося зберегти мову, віру, звичаї та фольклорний ансамбль «Ізвораш», створений у 1981 році. Керівник та засновник Вікторія Іванівна Костинян[1][2].
Пам'ятки
На території населеного пункту є три історичних пам'ятники:
- могила відомого діяча культури ХІХ століття Болеслава Гашдеу, родич Гашдеу Богдана Петричейку.
- могила університетського професора доктора юридичних наук Івана Лунгуляка,
- пам'ятник жертвам сталінських репересій та репресованих.
- церква Успіння Пресвятої Богородиці, 1684 р.
Економіка
Населення Ропчі переважно займається вирощуванням сільськогосподарських культур та відгодівлею тварин. На території села діє три фермерських господарства та сільськогосподарська обслуговуюча кооперація.
Місцева влада
Село підпорядковане Ропчанській сільській раді.
Складається сільська рада з сільського голови, керівного складу та 14 депутатів.
Склад сільської ради:
- Сільський голова: Олар Ілля Геогргійович
- Секретар: Максимюк Галина Георгіївна
- Головний бухгалтер: Ігнатуш Альона Іллівна
- Рахівний-касир: Максимюк Катерина Іванівна
- Землевпорядник сільської ради: Ботезат Сергій Георгійович
- Спеціаліст військово-облікового столу: Костинян Даніела Георгіївна
Депутати:
За результатами місцевих виборів 2015 року депутатами ради стали:
- Максимюк Галина Георгіївна
- Вікован Віталій Драгушевич
- Оларь Костянтин Георгійович
- Олар Ілля Васильович
- Костинян Віорел Миколайович
- Кайтанович Георгій Васильович
- Тинку Флоря Флорович
- Шубран Костянтин Ілліч
- Шубран Василь Миколайович
- Варзар Домніка Мірчівна
- Гімінчук Георгій Валентинович
- Костинян Георгій Дмитрович
- Гімінчук Дмитро Іванович
- Даскалюк Сільвія Іллівна
Навчальні заклади
- 1890 рік — заснування початкової школи з німецькою мовою навчання. Після Першої світової війни школа перейшла на румунську мову навчання.
- 1944-45 рр. — на базі початкової школи відкрита семирічна школа.
- 1945-55 рр. — побудована допоміжна школа інтернат.
- 1964 р. — школа стала середньою з румунською мовою навчання.
- 1980 року було побудовано дитячий навчальний заклад «Гіочел», в ньому виховують малят у двох групах.
- 1 вересня 1985 р. — школа перейшла працювати в новобудову.
- 23 серпня 2011 року — Ропчанська ЗОШ І-ІІІ ступенів змінила статут — Ропчанський НВК, який складається з двох підрозділів: дошкільного та шкільного.
- 1 вересня 2019 року — Ропчанський НВК змінив статус — на Ропчанський ліцей ім."Штефан чел Маре ші Сфинт"
Місцеві свята та визначні події
18 лютого — день села. Перша історична згадка про село 1448.
28 серпня — храм села. Церковні богослужіння та масові гуляння.
Видатні особи
Болеслав Хашдеу — родич Богдана Петріческу Хашдеу. Похований на сільському кладовищі.
Іван Лунгуляк — Професор Чернівецького Університету. Похований на сільському кладовищі.