Ростань

Село розташоване у північно-західній частині Ковельського району, на відстані близько 30 км автошляхами від центру громади, за 110 км від районного та за 180 км від обласного центру.

Сусідні села
Красний Бір	Хрипськ	Радеж
Перешпа	Ростань	Піща
Пулемець	Кам'янка	Острів'я

Природні багатства села і його околиць перебувають у віданні ростанського лісництва, яке було засноване в 1963 році. На його території розташований природний заказник «Втенський», де взято під охорону рідкісну рослину України журавлину дрібноплоду. Неподалік від села є лісовий заказник «Ростанський». У 1994 році на території Ростанського лісового господарства було розбито розплідник по вирощенню «лохини високорослої». Плоди цієї рослини експортують у країни Європи, тому що вона славиться своїми лікувальними властивостями. На території лісництва є два піщаних кар'єри, які відомі дрібним якісним гравієм[1].

Перша відома на даний час писемна згадка про село Вулька Хрипська (тоді — Воля Хрипська) — 1546 рік[2].

Лише у 1946 році населений пункт було перейменовано в Ростань[3].

В кар'єрі біля села Ростань львівськими археологами було знайдено перше найдавніше поселення людей, яке відноситься до ашельської культури[4].

У книзі Олександра Цинкаловського «Стара Волинь і Волинське Полісся» читаємо:

ВІЛКА ХРИПАЛЬСЬКА або ХРИПСЬКА, с., Володимирський пов., Пульменська вол. В кінці 19 ст. було там 52 дом. і 337 жит. Церква на могилках. Велика земельна власність належала до Єкатерини Сластовнікової — 1386 дес.[5]

У 1-му томі Географічного словника Королівства Польського, який з'явився 1880 року, про село знаходимо такі відомості:

Хрипська (Вулька), село, ковельський повіт. Мала каплиця католицька б. парафії Опалин. Оригінальний текст (пол.) Chrypska (Wólka), wś, pow. kowelski. Miała kaplicę katol. b. parafii Opalin.[6]

В першій частині 15 тому Географічного словника Королівства Польського, яка з'явилась у 1900 році, цей населений пункт описується так:

Хрипська Вулька, (див. т. 1, 649), село, володимирський повіт, на кордоні з гродненською губернією, гміна Пульмо, 132 версти від Володимира, 96 будинків, 690 мешканців, церква. Оригінальний текст (пол.) Chrypska Wólka, (ob. t. 1, 649), wś, pow. włodzimjerski, na pograniczu z gub. grodzieńską, gm. Pulmo, 132 w. od Włodzimierza, 96 dm., 690 mk., cerkiew.[7]

У 1906 році Вулька Хрипська складалася з 301 двору, проживав тут 701 чоловік. Поштовою адресою було місто Любомль[8].

В 1917 році село входить до складу Української Народної Республіки. Внаслідок поразки Перших визвольних змагань село окуповане поляками.

Радянсько-польська війна, яка закінчилась підписанням Ризької мирнї угоди (1920 р.) ознаменувала відхід Волині до складу Польщі. Польський уряд зобов'язувався гарантувати мовні і релігійні права українців у Польщі. З приводу цього існує один цікавий документ — «Декларація жителів повіту Любомля, Пульма, с. Вулька Хрипська, Островье зібрані при проведенні шкільного плейбисциту про мову викладання в школі». В декларації йдеться про прохання жителя с. Вулька Хрипська Миця Даніла (батька дитини шкільного віку — Петра) ввести в існуючій публічній заг. школі с. Вільки Хриської українську мову навчання (14 березня 1925 р.).

У 1935 році в селі мешкало 913 осіб[9].

Географічне розташування Ростані сприяло висококолоритності етнічних звичаїв і традицій жителів села. Вони увібрали в себе найкраще від українських, польських, білоруських традицій. Ця округа славилась різноманітними промислами. Найпоширенішим серед усіх були ткацтво і плетіння. Плели з пагонів деревини різних порід, з соломи. Виготовляли сільськогосподарський реманент. Працювали не тільки задля власних потреб, а і на продаж. Найближчий ярмарок проподився у місті Холмі (сучасна Польща), куди ростанські селяни добиралися кіньми або пішки[1].

У 1930-их роках на території села діяла польська школа, де навчалось близько десятка дітей. Учителька — полячка, навчання велось польською мовою у звичайній сільській хаті[1].

У вересні 1939 року, згідно із пактом Молотова-Ріббентропа, село окуповано військами СРСР. На Західній Україні розпочався масовий терор проти цивільного населення та української інтелігенції.

В роки німецької окупації (1941-1944 рр.) на території сільської ради діяв партизанський загін ім. Ворошилова, до складу якого входило і багато місцевих жителів. За те, що населення допомагало партизанам, німці вбили 28 чоловік, 140 юнаків і дівчат вивезли до Німеччини на примусові роботи[3].

З 1946 року Вулька Хрипська перейменовано у Ростань — від слова «ростань» — перехрестя. Вірогідно, колись тут простягались торгові шляхи, і от на перетині цих шляхів і виникло поселення[1].

З 1946 року Ростань — центр Ростанської сільської ради. До її складу входили села: Пулемець, Хрипськ, Перешпа, Красний Бір[3]. Пізніше село Пулемець стало адміністративним центром новоутвореної Пулемецької сільської ради, і до складу Ростанської нині входять, окрім Ростані, села: Хрипськ, Перешпа і Красний Бір.

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 513 осіб, з яких 213 чоловіків та 300 жінок.[10]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 411 осіб.[11]

У селі діє православна (УПЦ МП) церква святого великомученика Георгія Побідоносця, збудована у 1993—1996 роках і освячена в 1998 році.

У селі діють:

• дитячий садок;
• загальноосвітня школа (Офіційний сайт Ростанської ЗОШ І-ІІІ ступенів);
• бібліотека;
• будинок культури;
• фельдшерсько-акушерський пункт;
• поштове відділення;
• 2 магазини.

Населений пункт не газифікований, дорога — частково з твердим покриттям, здебільшого — ґрунтова[13].

• Ростанський заказник — лісовий заказник місцевого значення.

• Ро́стань // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.515-516

• Шацьке благочиння — с. Ростань Свято-Георгіївська церква
• Погода в селі Ростань
• Лончук С. З історії села Ростань (до 1946 року — Вулька Хрипська) Шацького району Волинської області // Минуле і сучасне Волині та Полісся. Любомль та Любомльщина в українській та європейській історії. Науковий збірник. Випуск 63. Матеріали Міжнародної історико-краєзнавчої конференції, 24 — 25 жовтня 2017 року, м. Любомль. Упоряд. Г.Бондаренко, О.Остапюк, А.Силюк. — Луцьк, 2017