Росток (математика)

Росток об'єкта на топологічному просторі висловлює локальні властивості об'єкта. У певному сенсі можна сказати, що це новий об'єкт, який переймає лише локальні властивості об'єкта його породив (найчастіше в ролі таких об'єктів виступають відображення). Очевидно, що різні функції можуть задавати один і той же росток. У такому випадку всі локальні властивості (неперервність, диференційовність і т. д.) у таких функцій збігаються і досить розглядати властивості не самих функцій, а лише їх ростків.

Формальне визначення

Росток відображень

Нехай задана точка $x$ топологічного простору $X$ і два відображення $f,\;g:X\to Y$ в деяку множину $Y$ . Тоді кажуть, що $f$ і $g$ належать одному і тому ж ростку в точці $x$ , якщо є такий окіл $U$ точки $x$ , для якого обмеження функцій $f$ і $g$ на $U$ збігаються. Тобто,

f|_{U}=g|_{U}

(Тобто $\forall x'\in U,\;f(x')=g(x')$ ).

Очевидно, що відношення належності до одного ростка в точці $x$ є відношенням еквівалентності. Це відношення записується як $f\sim _{x}g$ . Зазвичай його позначають $[f]_{x}.$

Залежно від класу регулярності функцій можна розглядати і відповідні класи регулярності ростків — ростки неперервних функцій, ростки диференційовних функцій, ростки аналітичних функцій, паростки постійних функцій. Також поняття ростка поширюється на векторні поля, диференціальні форми і інші подібні об'єкти.

Росток множин

Аналогічно дві підмножини $S,\;T\subset X$ визначають один і той же росток в $x$ , якщо існує окіл $U$ точки $x$ , такий що:

S\cap U=T\cap U.

Росток, що задається множиною $S$ , позначають $[S]_{x}$ . Відношення належності до одного ростка позначається як $S\sim _{x}T$ .

Дві множини належать одному ростку множин тоді і тільки тоді коли їх характеристичні функції належать одному ростку функцій:

S\sim _{x}T\Longleftrightarrow \mathbf {1} _{S}\sim _{x}\mathbf {1} _{T}.

Властивості

Якщо f і g належать одному ростку в точці x, тоді всі локальні властивості в них однакові, зокрема неперервність, диференційовність, аналітичність і т. д., Тому можна визначати неперервні чи диференційовні ростки в точці.

Якщо множина Y є векторним простором, тоді можна визначати суму ростків і множення на скаляр: для визначення [f]_x + [g]_x, спершу треба взяти представники ростка f і g, визначені в околах U і V, тоді [f]_x + [g]_x є ростком в точці x відображення f + g (де f + g визначене на $\scriptstyle U\cap V$ ). Подібно a[f]_x є ростком відображення af для деякого скаляра a.

Якщо на множині Y визначено множення то аналогічно до попереднього можна визначити множення ростків. Зокрема для дійснозначних чи комплекснозначних функцій можна визначити алгебру ростків в деякій точці.

Приклади класів ростків функцій

Якщо $X$ і $Y$ мають додаткову структуру, можна визначити окремі важливі класи ростків функцій.

Якщо $X,Y$ обидва є топологічними просторами, підмножина

C^{0}(X,Y)\subset {\mbox{Hom}}(X,Y)\,

неперервних функцій визначає ростки неперервних функцій.

Якщо $X$ і $Y$ є гладкими многовидами, підмножини

C^{k}(X,Y)\subset {\mbox{Hom}}(X,Y)\,

k

-раз неперервно диференційовних функцій, підмножина

C^{\infty }(X,Y)=\bigcap _{k}C^{k}(X,Y)\subset {\mbox{Hom}}(X,Y)\,

гладких функцій і підмножина

C^{\omega }(X,Y)\subset {\mbox{Hom}}(X,Y)

аналітичних функцій визначають ростки k-раз диференційовних, гладких, і аналітичних функцій.

Якщо $X,Y$ мають комплексну структуру (наприклад є підмножинами комплексних векторних просторів), між ними можна визначити голоморфні функцій і відповідно ростки голоморфних функцій.
Якщо на $X,Y$ задані алгебраїчні структури, між ними можна визначити регулярні і раціональні функції і відповідно ростки регулярних функцій' і ростки раціональних функцій.

Див. також

Пучок (математика)

Література

Nicolas Bourbaki (1989). General Topology. Chapters 1-4 (вид. paperback). Springer-Verlag. ISBN 3-540-64241-2.
Raghavan Narasimhan (1973). Analysis on Real and Complex Manifolds (вид. 2nd). North-Holland Elsevier. ISBN 0-7204-2501-8.
Robert C. Gunning, Hugo Rossi (1965). Analytic Functions of Several Complex Variables. Prentice-Hall.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.