Ротонда (Відень)

Будівництво Ротонди. 19. 10. 1872

Відкриття Всесвітньої виставки. 01.05.1873

Ротонда, павільйони Всесвітньої виставки на фоні Відня. 1873

Інтер'єр Ротонди

Центральний вхід до Ротонди

Всесвітня виставка відкрилась 1 травня 1873 в недобудованій ротонді. Наступного дня розпочались тривалі дощі, перетворивши Пратер на болото, 9 травня відбувся обвал акцій на фондовому ринку Віденської біржі, а наступна епідемія холери у Відні остаточно перекреслила сподівання успішне проведення виставки. Замість очікуваних 20.000.000 відвідувачів прийшло близько 7,2 мільйона. Дефіцит бюджету виставки склав 15 млн. гульденів, через що не відбулось заплановане розбирання ротонди. З 1877 частину приміщення, а з 1878 всю ротонду стали використовувати під склад. На початку 1880-х рр. її почали використовувати для проведення виставок, прийомів. тут проводили:

• 1883 — Міжнародна виставка електрики
• 1885 — святкування закладення Віденського Рятувального товариства
• 1892 — Віденська музична і театральна виставка
• 1898 — Колективна виставка австрійських автовиробників Австрійського Автоклубу в рамках святкування 50-річчя правління цісаря Франца Йосифа I, де було представлено 4 перші австрійські автомобілі — Зігфріда Маркуса, Еггера-Лонера, Lohner-Porsche, Nesselsdorf Präsident.
• 1900 — Перша міжнародна виставка мисливців до 80-річчя патрона мисливців Франца Йосифа I
• 1913 — Виставка Адріатики — остання велика виставка в історії Австр-Угорської імперії

На час Першої світової війни її використовували військові для розміщення солдат на час видужування. З 1920 Ротонду знову відкрили для публіки, а 11 серпня 1921 відкрили першу післявоєнну міжнародну виставку. Двічі на рік Ротонда ставала великим виставковим центром. Клеменсу Гольцмайстеру 1936 доручили підготувати проект пристосування Ротонди під Національний архів.

17 вересня 1937 о 12:36 поступили два незалежні повідомлення пожежної сигналізації. Зовні не було ознак великої пожежі, а вогонь поширювався в порожнині поміж тинком і зовнішнім металевим покриттям. Перші пожежні машини прибули о 12:55, але необхідні були драбини завдовжки 15-18 м. Металеве покриття не пропускало воду до палаючих дерев'яних елементів конструкції вагою 400 т. О 13:30 пожежникам наказали відійти через загрозу обвалу і через три хвилини купол обвалився, здіймаючи в повітря міріади іскор. Від них вогонь поширився на бічні і сусідні будівлі, зокрема вежа пожежної частини Пратера. Пожежники зовні подавали воду на згарище, бо до середини було неможливо потрапити. На допомогу вислали солдат 5-го піхотного полку. Ліквідація пожежі тривала до 22 вересня. Це була одна з найбільших пожеж в історії Відня. Руїни розібрали 1942 року.

На місці Ротонди 1950 збудували Головну будівлю виставкового комплексу, яка 2001 стала покриватись тріщинами і була розібрана. На цьому місці паркінг і з 2013 кампус Віденського університету економіки.

Пожежа бічної вежі галерей

Вхід до ротонди після обвалу куполу

Проект металевих конструкцій Ротонди розробив шотландський інженер — корабел Джон Скотт Рассел, який спроектував пароплав Great Eastern. Проект завершили під керівництвом архітектора Карла фон Газенауера. Основу конструкції становив металевий каркас, покритий зовні деревом і декорований гіпсом. Висота Ротонди становила 84 м, діаметр 108 м. Її покривав конічний дах, опертий на 32 металевих стовпах з двома ліхтарями. Нижня виконувала роль оглядового майданчика, верхня була позолочена і увінчана 4-метровою кам'яною копією імператорської корони, символізуючи патронат цісаря над Всесвітньою виставкою. Навколо Ротонди чотири 190-м галереї утворювали квадрат. Посеред галерей містились широкі зали, що поєднували їх з Ротондою. Інтер'єр Ротонди площею близько 8000 м² використовувався під час Всесвітньої виставки при головному вході для зустрічі відвідувачів і офіційних заходів. Головний портал отримав форму тріумфальної арки, з девізом Франца Йосифа І на фронтоні «Viribus Unitis» (укр. Спільними зусиллями).

• Jutta Pemsel: Die Wiener Weltausstellung von 1873. Das gründerzeitliche Wien am Wendepunkt. Wien/Köln, Böhlau-Verlag 1989, ISBN 3-205-05247-1. (нім.)
• Edgard Haider: Verlorene Pracht. Geschichten von zerstörten Bauten. Gerstenberg, Hildesheim 2006, ISBN 978-3-8067-2949-8. (Розділ: Rotunde, Wien. Industriepalast für die erste Weltausstellung im deutschsprachigen Raum, стор. 104—108). (нім.)
• Carla Camilleri (Red.), Technisches Museum Wien (Hrsg.): Welt ausstellen. Schauplatz Wien 1873. Eine Ausstellung des Technischen Museums Wien, 28. Oktober 2004 bis 27. Februar 2005. Каталог. ISBN 3-902183-10-1. (нім.)
• Johann Hödl: Das Messe- und Ausstellungswesen in Wien — von der Rotunde zur U-Bahn. In: —: Die Linie U2. *Geschichte, Technik, Zukunft. Wiener Linien GmbH & Co KG (Hrsg.), Wien 2008, ISBN 978-3-200-01124-3, стор. 70–77. (нім.)
• Stefan Konrath: Der Blechhaufen von Wien. Eine Studie über die wirtschaftliche und kulturhistorische Bedeutung der Wiener Rotunde. Diplomarbeit. Universität Wien, Wien 2008. — Volltext online (PDF; 10,19 MB). (нім.)

• Brand der Wiener Rotunde (нім.)
• Weltausstellung 1873 (нім.)
• Rotunde (нім.)