Рубчаківна Ольга Іванівна

Народилася 10 травня 1903 року в місті Чернівцях. Навчалася в драматичній школі в Києві. Працювала в Новому львівському театрі (1919), Українському драматичному театрі імені І. Франка (1920–1960, з 1926 року — у Києві).

Могила Гната Юри і Ольги Рубчаківни

Жила в Києві. За її сприяння прах матері було перепоховано[1] на Микулинецькому цвинтарі Тернополя 1958 року.[2]

Померла 21 листопада 1981 року. Похована на Байковому кладовищі поруч із чоловіком Гнатом Юрою.

За словами В. Заболотної «Невеличка на зріст, запальна, з характерним „металевим“ тембром сильного голосу, Рубчаківна відповідала амплуа „інженю“, грала характерні й травестійні (дитячі) ролі. Була яскравою господинею заїзду Мірандоліною, вогнистою Стехою в „Назарі Стодолі“, наївною дівчинкою Майкою в „Платоні Кречеті“ та завзятим Котигорошком. У запалі двобою героїчного хлопчика зі Змієм Рубчаківна добряче розкроїла голову актору Павлу Шкрьобі бутафорським мечем…»[3]

Серед її ролей:

• Сюзанна («Весілля Фігаро» П. Бомарше)
• Стеха («Назар Стодоля» Т. Шевченка)
• Мірандоліна («Мірандоліна» К. Гольдоні)
• Ганнулька («Зимовий вечір» М. Старицького)
• Олена («Пошились у дурні» М. Кропивницького)
• Русалка («Лісова пісня» Лесі Українки)
• Сніжинка, Мімі («Чорна Пантера і Білий Медвідь» В. Винниченка)[4]

Ролі травесті:

• Керубіно («Весілля Фігаро» П. Бомарше)
• Пек («Сон літньої ночі» В. Шекспіра)

Ролі підлітків:

• Матюша («Суєта» І. Карпенка-Карого)
• Майя («Платон Кречет» О. Корнійчука)

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.