Ряд Фур'є

Ряд Фур'є — спосіб представлення довільної складної функції сумою простіших. В загальному випадку кількість таких функцій може бути нескінченною, при цьому чим більше таких функцій враховується при розрахунку, тим вищою стає кінцева точність представлення даної функції. Здебільшого як найпростіші використовуються тригонометричні функції синуса і косинуса. В цьому випадку ряд Фур'є називається тригонометричним, а обчислення такого ряду часто називають розкладом на гармоніки.

Ряди названі на честь французького математика Жана Батиста Жозефа Фур'є.

Визначення

Класичне визначення

Тригонометричним рядом Фур'є називають функціональний ряд виду

{\frac {a_{0}}{2}}+\sum _{n=1}^{\infty }{\big [}a_{n}\cos(nx)+b_{n}\sin(nx){\big ]}

Якщо ряд збігається, то його сума дорівнює періодичній функції $\ f(x)$ з періодом $\ 2\pi$ , оскільки $\ \sin nx$ та $\ \cos nx$ є періодичними з періодом $\ 2\pi$ .

Сталі числа $\ a_{0},a_{n},b_{n}\;\;(n\in \mathbb {N} )$ називаються коефіцієнтами тригонометричного ряду:

a_{n}={\frac {1}{\pi }}\int \limits _{-\pi }^{\pi }f(x)\cos(nx)dx,\qquad b_{n}={\frac {1}{\pi }}\int \limits _{-\pi }^{\pi }f(x)\sin(nx)dx.

Загальне визначення

Нехай дано ортонормований базис $\{\varphi _{1},\varphi _{2},...,\varphi _{n},...\}$ у Гільбертовому просторі $R$ та $\ f$ — довільний елемент з $R$ . Послідовність чисел

c_{k}={\frac {\langle f,\varphi _{k}\rangle }{||\varphi _{k}||^{2}}}

називається координатами, або коефіцієнтами Фур'є елемента $f$ по системі $\{\varphi _{k}\}$ , а ряд

\sum _{k}c_{k}\varphi _{k}

називається рядом Фур'є елемента $\ f$ по ортогональній системі $\{\varphi _{k}\}$ .

Справедлива так звана нерівність Бесселя:

\sum _{k=1}^{\infty }c_{k}^{2}\leq ||f||^{2}.

Якщо виконується рівність Парсеваля

\sum _{k=1}^{\infty }c_{k}^{2}=||f||^{2}

,

то нормована система $\{\varphi _{k}\}$ називається замкненою.

Справедливе твердження: в сепарабельному евклідовому просторі $R$ будь-яка повна ортогональна нормована система є замкненою і навпаки.

Збіжність ряду Фур'є

Збіжність ряду Фур'є

Теорема:

Якщо періодична функція $f(x)\!$ з періодом $2\pi \!$ — кусково-монотонна[1] і обмежена на відрізку $[-\pi ,\pi ]\!$ , то тригонометричний ряд Фур'є, побудований для цієї функції, збігається у всіх точках. Сума одержаного ряду $s(x)\!$ дорівнює значенню функції $f(x)\!$ в точках її неперервності. В точках розриву $f(x)\!$ сума ряду дорівнює середньому арифметичному границь функції $f(x)\!$ справа і зліва.

З цієї теореми випливає, що тригонометричні ряди Фур'є застосовні до достатньо широкого класу функцій.

Достатні ознаки розкладу функції в ряд Фур'є

Теорема Діріхле. Якщо $f(x)\!$ періодична з періодом $2\pi \!$ , функція неперервна або має скінченну кількість точок розриву першого роду на відрізку $[-\pi ,\pi ]\!$ і цей відрізок можна розбити на скінченну кількість частин, в кожній з яких $f(x)\!$ монотонна, то ряд Фур'є відносно функції збігається до $f(x)\!$ в точках неперервності і до середнього арифметичного односторонніх границь в точках розриву першого роду.

Ряди Фур'є для парних і непарних функцій

Нехай f(x) - парна функція з періодом 2L , що задовольняє умові f(-x) = f(x) .

Тоді для коефіцієнтів її ряду Фур'є знаходимо формули:

$a_{0}={\frac {1}{l}}\int \limits _{-l}^{l}f(x)dx={\frac {2}{l}}\int \limits _{0}^{l}f(x)dx$

$a_{n}={\frac {1}{l}}\int \limits _{-l}^{l}f(x)\cos {\frac {\pi nx}{l}}dx={\frac {2}{l}}\int \limits _{0}^{l}f(x)\cos {\frac {\pi nx}{l}}dx$

$b_{n}={\frac {1}{l}}\int \limits _{-l}^{l}f(x)\sin {\frac {\pi nx}{l}}dx=0$ , де $n=1,2,...$

Таким чином, в ряді Фур'є для парної функції відсутні члени з синусами, і ряд Фур'є для парної функції з періодом $2L$ виглядає так:

$f(x)={\frac {a_{0}}{2}}+\sum _{n=1}^{\infty }a_{n}\cos {\frac {\pi nx}{l}}$

Нехай тепер $f(x)$ — непарна функція з періодом $2L$ , що задовольняє умові $f(-x)=-f(x)$ .

Тоді для коефіцієнтів її ряду Фур'є знаходимо формули:

$b_{n}={\frac {2}{l}}\int \limits _{0}^{l}f(x)\sin {\frac {\pi nx}{l}}dx$ , де $n=1,2,...$

Таким чином, в ряді Фур'є для непарної функції відсутній вільний член і члени з косинусами, і ряд Фур'є для непарної функції з періодом $2L$ виглядає так:

$f(x)=\sum _{n=1}^{\infty }b_{n}\sin {\frac {\pi nx}{l}}$

Якщо функція $f(x)$ розкладається в тригонометричний ряд Фур'є на проміжку $[-\pi ,\pi ]\!$ то

$f(x)={\frac {a_{0}}{2}}+\sum _{n=1}^{\infty }(a_{n}\cos nx+b_{n}\sin nx)$ ,

де $a_{0}={\frac {1}{\pi }}\int \limits _{-\pi }^{\pi }f(x)dx$

$a_{n}={\frac {1}{\pi }}\int \limits _{-\pi }^{\pi }f(x)\cos nxdx$

$b_{n}={\frac {1}{\pi }}\int \limits _{-\pi }^{\pi }f(x)\sin nxdx$

Якщо $f(x)$ розкладається в тригонометричний ряд Фур'є на $[0,L]$ , то довизначивши задану функцію $f(x)$ відповідним чином на $[-L,0]$ ; після чого періодично продовживши на $(T=2L)$ , отримаємо нову функцію, яку розкладаємо в новий ряд Фур'є.

Для розкладу в ряд Фур'є неперіодичної функції, заданої на кінцевому довільному проміжку $[a,b]$ , треба: довизначити $[b,a+2L]$ і періодично продовжити, або довизначити на $[b-2L,a]$ і періодично продовжити.

Комплексна форма ряду Фур'є

Вираз $\sum _{-\infty }^{\infty }c_{n}e^{\frac {i\pi nx}{l}}$ називається комплексною формою ряду Фур'є функції $f(x)$ , якщо визначається рівністю

$c_{n}={\frac {1}{2l}}\int \limits _{-l}^{l}f(x)e^{-{\frac {i\pi nx}{l}}}dx$ , де $n=0,\pm 1,\pm 2,...$

Перехід від ряду Фур'є в комплексній формі до ряду в дійсній формі і навпаки виконується за допомогою формул:

$c_{n}={\frac {a_{n}-ib_{n}}{2}}$

$c_{0}={\frac {a_{0}}{2}}$

$\omega ={\frac {1}{2l}}\int \limits _{-l}^{l}f(x)dx$

$a_{n}=2Rec_{n}$

$b_{n}=-2Imc_{n}$

$a_{0}=2c_{0}$

$(n=1,2,...)$

Формули дискретного перетворення Фур'є

Зворотне перетворення Фур'є

$f(t_{k})={\frac {1}{N}}\sum _{k=0}^{N-1}C_{k}^{\blacklozenge }e^{i{\frac {2\pi k}{T}}t_{n}}$

$C_{n}^{\blacklozenge }=\sum _{n=0}^{\infty }f(x)e^{-in{\frac {2\pi }{T}}t_{n}}$ ,

де $n=1,2,...,k=1,2,...$

Дискретним перетворенням Фур'є називається N- вимірний вектор $(C_{0}^{\blacklozenge },...,C_{N-1}^{\blacklozenge })$

$C_{n}^{\blacklozenge }=\sum _{n=0}^{N-1}f(t_{n})e^{{\frac {-i2\pi n}{T}}t_{n}}$

при цьому, $C_{n}={\frac {C_{n}}{N}}$

Див. також

Література

Теорія рядів : навч.-метод. посіб. [для підгот. бакалаврів за спец. "Фізика", "Прикладна фізика", "Астрономія"] / С. А. Щоголєв ; М-во освіти і науки України, Одес. нац. ун-т ім. І. І. Мечникова, Ін-т математики, економіки та механіки. – Одеса : ОНУ, 2015. – 74 с. – Бібліогр.: с. 73 (6 назв). – ISBN 978-617-689-122-2
Кудрявцев Л. Д. Курс математического анализа. — М. : Высшая школа, 1989. — Т. 3. — 352 с.
Никольский С. М. Курс математического анализа. — М. : Наука, 1983. — Т. 2. — 448 с.
Пискунов Н. С. Дифференциальное и интегральное исчисления. — М. : Наука, 1978. — Т. 2. — 576 с.
Рудин У. Основы математического анализа. — М. : Мир, 1976. — 320 с.
Фихтенгольц Г. М. Курс дифференциального и интегрального исчисления. — Москва : Наука, 1966. — Т. 3. — 656 с.(рос.)
Эдвардс Р. Ряды Фурье в современном изложении. — М. : Мир, 1985. — 264+400 с.

Посилання

Ряди Фур’є // Вища математика в прикладах і задачах / Клепко В.Ю., Голець В.Л.. — 2-ге видання. — К. : Центр учбової літератури, 2009. — С. 539. — 594 с.
Java-аплет, що демонструє розклад на гармоніки в інтерактивному режимі

Примітки

Функція називається кусково-монотонною на певному відрізку, якщо цей відрізок може бути розбитий на скінченне число інтервалів так, що на кожному інтервалі функція буде неспадною або незростаючою (тобто монотонною).

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Функція називається кусково-монотонною на певному відрізку, якщо цей відрізок може бути розбитий на скінченне число інтервалів так, що на кожному інтервалі функція буде неспадною або незростаючою (тобто монотонною).