Ряснянський Михайло Олексійович
Михайло Олексійович Рясня́нський (нар. 17 травня 1926, Таганрог — пом. 2003) — український живописець і графік; член Спілки художників України з 1957 року.
| Михайло Олексійович Ряснянський | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||
| Народження |
17 травня 1926 Таганрог | |||||
| Смерть | 2003 | |||||
| Країна |
 Україна | |||||
| Жанр | пейзаж, портрет, натюрморт, жанровий живопис, історичний живопис | |||||
| Навчання | ||||||
| Діяльність | художник | |||||
| Відомі учні | Сенкевич Серафима Федорівна | |||||
| Нагороди |
| |||||
| Звання |
 | |||||
|
| ||||||
Біографія
Народився 17 травня 1926 року в місті Таганрозі (тепер Ростовська область, Росія) в сім'ї столяра. З вересня 1943 року до квітня 1944 року брав участь у Другій світовій війні у званні рядового 305-го стрілецького полку 108-ї гвардійської стрілецької дивізії. Після важкого поранення 7 місяців перебував у шпиталі, після чого звільнений в запас у зв'язку з важкою травмою[1].
У 1947 році закінчив Ростовське художнє училище, а в 1956 році, із відзнакою, факультет живопису Київського художнього інституту (викладачі Тетяна Яблонська, Сергій Григор'єв).
У 1948—1950 роках працював у Ростовському відділенні Художнього фонду, у 1956—1957 роках — Черкаській обласній організації Спілки художників України. 1957 року року переїхав до Кишинева, де до 1968 року працював викладачем в художньому училищі. Член КПРС з 1967 року. З 1968 по 1970 рік викладав у Київському художньому інституті, професор. З 1970 року працював у Миколаївській обласній організації Спілки художників України. Постійно брав участь в обласних, всеукраїнських, міжнародних художніх виставках[2].
Твори
- «Агітатор» (1956);
- «В кузні» (1957);
- «Королева ланів» (1961);
- «Селяни» (1963);
- «На безіменній висоті» (1965);
- «Штурм» (1966);
- «Комуністи, вперед !»(1968);
- «Лист» (1969);
- «Осіннє сонце» (1972);
- портрет Героя Соціалістичної Праці П. Борисова (1974)
- «Далеко від Росії» (1974);
- «Вважайте мене комуністом» (1975);
- «Героїчний десант (Ольшанці)» (1976);
- «Вальс» (1978);
- «Тренери» (1979);
- «На захист революції» (1981).
Написав серію портретів письменників України: О. Гончара, П. Загребельного, П. Глазового та багато інших письменників. В циклі «Однополчани» зображено біля 150 його бойових друзів[2].
Роботи майстра представлені в Національному художньому музеї України, Миколаївському обласному художньому музеї імені В. В. Верещагіна, в інших музейних та приватних колекціях в Україні та за її межами[1].
Відзнаки
- Заслужений художник УРСР з 1976 року;
- Народний художник України з 2001 року[3];
- Нагороджений:
- орденом Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985[4]);
- медалями: «За відвагу» (15 листопада 1977[4]), «За перемогу над Німеччиною», «Ветеран праці», ювілейними медалями;
- Почесною грамотою ЦК Комсомолу Молдавської РСР (1957);
- Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР (1986).
Вшанування пам'яті
7 вересня 2018 року у Миколаєві, на на фасаді Будинку художника по Центральному проспекту, 96, де з 1970 по 2003 рік жив і працював художник, встановлено меморіальну дошку. Автор — син художника В'ячеслав Ряснянський[1].
Примітки
- Управління з питань культури та охорони культурної спадщини Миколаївської міської ради.
- Миколаївська обласна бібліотека для дітей імені В. О. Лягіна.
- Указ Президента України від 21 серпня 2001 року № 697/2001 «Про відзначення державними нагородами України працівників підприємств, організацій та установ»
- Память народа(рос.)
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 200.
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 507. — ISBN 5-88500-042-5.