Рідний Микола Олександрович

2008 року закінчив Харківську державну академію дизайну та мистецтв.

2005 року був співзасновником галереї-лабораторії SOSka, яка була єдиним незалежним культурним майданчиком Харкова до закриття в 2012 році. В галереї-лабораторії проходили виставки, концерти та відеопокази. В тому ж, 2005 році, була утворена художня група SOSka[1], до якої входили Микола Рідний, Ганна Кривенцова та Сергій Попов. В 2009 році група SOSка виступила кураторами міжнародної виставки «Нова історія» в Харківському художньому музеї. Виставку було цензуровано та закрито за рішенням директорки музея Валентини Мизгіної, що викликало публічну дискусію[2]. На підтримку художників висловилося чимало діячів української культури та професіоналів з інших країн[3].

2010 року створив скульптуру «Власть»[4] для площі Еспланада в російському місті Перм, на замовлення Музею сучасного мистецтва PERMM[5].

Був двічі учасником українського павільйону на Венеціанській бієнале: у проєкті «Пам'ятник пам'ятнику» (2013)[6] та «Надія» (2015)[7]. В 2015 році він також став учасником основного проєкту Венеціанської бієнале «All the World's Futures» (куратор — Оквуї Енвезор)[8].

Рідний був номінантом премії PinchukArtCentre в 2011, 2013, 2015 та премії Малевича в 2014, 2016, 2018, 2020.

З 2015 року Рідний починає знімати кіно. Його фільми були показані на фестивалях: Docudays UA (2017), восьмому Одеському міжнародному кінофестивалі (2017), Kasseler Dokfest (2018),  DokumentArt (2018) та інших.

З 2017 входить у склад редакції онлайн-видання Prostory, де публікує тексти про мистецтво та суспільство.

В 2007 році відкрилась виставка Миколи Рідного та Бориса Михайлова в київській галереї Колекція, де вони представили спільний фотопроєкт «Ігри патріотів»[9].

В 2014 році було презентовано спільний проєкт Миколи Рідного та Сергія Жадана «Сліпа пляма». Його було представлено у вигляді масштабної інсталяції в публічному просторі у Берліні[10]. Ще одним результатом співпраці стала книга «Сліпа пляма», до якої увійшли світлини Рідного та вірші Жадана, ISBN 9783893571291[11] .

2012 — «Labor Circle», Центр сучасного мистецтва Уяздовський замок (project room), Варшава[12]

2014 — «Укриття», Центр візуальної культури, Київ[13]

2016 — «Under Suspicion», галерея Edel Assanti, Лондон[14]

2016 — «Forecast for Yesterday», Blockhaus DY10, Нант[15]

2018 — «Обличчям до стіни», галерея Лабіринт, Люблін[16]

2019 — «Вовк у мішку», галерея Арсенал, Бялосток[17]

• Пинакотека сучасності, Мюнхен
• Музей сучасного мистецтва, Варшава
• Музей Людвига, Будапешт
• V-A-C foundation, Москва

2015 — «Звичайні місця»[18]

2016 — «Сірі коні»[19]

2017 — «НІ! НІ! НІ!»[20]

Рідний Олександр Миколайович — батько, український скульптор.

• Микола Рідний на сайті PinchukArtCentre
• Письмо из Харькова: стрит-артист как сообщник власти
• Гурт SOSka