Ріхард Гольдшмідт
Ріхард Гольдшмідт (нім. Richard Benedict Goldsmidt; 12 квітня 1878 — 24 квітня 1958) — німецький і американський біолог єврейського походження, генетик, ембріолог, еволюційний біолог. Відомий гіпотезою «перспективних монстрів» у еволюції.[5][6][7]
Ріхард Гольдшмідт | |
---|---|
нім. Richard Benedict Goldsmidt | |
Народився |
12 квітня 1878[1][2][…] Франкфурт-на-Майні, Вісбаден, Гессен-Нассау, Королівство Пруссія, Німецька імперія |
Помер |
24 квітня 1958[1][2][3] (80 років) Берклі, США |
Країна |
Німеччина США |
Діяльність | біолог, генетик, ботанік, викладач університету, зоолог |
Alma mater | Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла |
Галузь | генетика, еволюційна біологія |
Заклад | Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана і Університет Каліфорнії (Берклі) |
Науковий керівник | Отто Бючлі |
Аспіранти, докторанти | Paul Buchnerd і Käte Pariserd |
Членство | Леопольдина, Гайдельберзька академія наук, Баварська академія наук і Національна академія наук США[4] |
Нагороди |
Біографія
Народився в заможній німецькій родині. Поступив до медичного факультету Гейдельберзького університету, де його професорами були зоолог Отто Бючлі, порівняльний анатом Карл Гегенбаур, біохімік і нобелівський лауреат Альбрехт Коссель. На старших курсах полишив медицину та перейшов на зоологічне відділення Мюнхенського універистету, де займався під керівництвом Ріхарда Гертвіга. У 21 рік опублікував свою першу наукову статтю, присвячену стрічковим червам.
Після закінчення університету повернувся до Гейдельберга, де працював над дисертацією на тему фізіології та ембріології трематод у лабораторії свого вчителя Бючлі. Впродовж року був призваний до німецької армії. Потім отримав викладацьку посаду в Мюнхенському університеті на кафедрі Гертвіга, де працював до 1914 року.
У 1908 році заснував власний науковий журнал «Archiv für Zellforschung», який виходив у Лейпцигу в видавництві «W. Engelmann» у 1908—1923 роках.[8]
У 1936 році емігрував з Німеччини через переслідування нацистами.
Родина
Одружився з Ельзою Кюхляйн (нім. Else Kuhnlein), мав двох дітей: Руф (нар. 1907) та Ганса (нар. 1908). Руф стала лікарем, а Ганс — інженером.
Примітки
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Britannica
- Proleksis enciklopedija — 2009.
- http://www.nasonline.org/publications/biographical-memoirs/memoir-pdfs/goldschmidt-richard.pdf
- Dietrich, Michael R. (2000). From Hopeful Monsters to Homeotic Effects: Richard Goldschmidt's Integration of Development, Evolution, and Genetics. American Zoologist 40 (5): 738–747. ISSN 0003-1569. doi:10.1093/icb/40.5.738.(англ.)
- Dietrich, Michael R. (2011). Reinventing Richard Goldschmidt: Reputation, Memory, and Biography. Journal of the History of Biology 44 (4): 693–712. ISSN 0022-5010. doi:10.1007/s10739-011-9271-y.(англ.)
- Dietrich, Michael R. (2003). Richard Goldschmidt: hopeful monsters and other 'heresies'. Nature Reviews Genetics 4 (1): 68–74. ISSN 1471-0056. doi:10.1038/nrg979.(англ.)
- Archiv für Zellforschung. Biodiversity Library(англ.)
Посилання
- Marsha L. Richmond and Michael R. Dietrich Richard Goldschmidt and the Crossing-Over Controversy. GENETICS June 1, 2002 vol. 161 no. 2 477—482 (англ.)
- Річард Гольдшмідт, біографія