Альбрехт Коссель

Альбрехт Коссель
нім. Albrecht Kossel
Альбрехт Коссель
Альбрехт Коссель
Ім'я при народженні нім. Ludwig Karl Martin Leonhard Albrecht Kossel
Народився 16 вересня 1853(1853-09-16)
Росток, Велике герцогство Мекленбург-Шверін, Німецький союз[1][2]
Помер 5 липня 1927(1927-07-05) (73 роки)
Гайдельберг, Баденська республікаd, Веймарська республіка, Німецький рейх[1][2]
Поховання
Бергфрідгофd : 
Країна  Німеччина
Діяльність хімік, лікар, викладач університету, фізіолог, біохімік
Alma mater Страсбурзький університет і Ростоцький університет
Галузь біохімія і фізіологія
Заклад Марбурзький університет, Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла і Гумбольдтський університет Берліна
Вчителі Felix Hoppe-Seylerd
Аспіранти, докторанти Otto Folind
Членство Леопольдина, Гайдельберзька академія наук, Шведська королівська академія наук, Російська академія наук, Паризька медична академія, Національна академія наук США і Туринська академія наук[2]
Батько Albrecht Kosseld
Брати, сестри Hermann Kosseld
Діти Вальтер Коссель
Нагороди Нобелівська премія з фізіології або медицини (1910)
 Альбрехт Коссель у Вікісховищі

Альбрехт Коссель (нім. Albrecht Kossel, 16 вересня 1853, Росток — 5 липня 1927, Гайдельберг) — німецький лікар, біохімік і фізіолог, удостоєний у 1910 році Нобелевскої премії з фізіології або медицини за значний вклад у розуміння хімічного складу білків та нуклеїнових кислот. Батько фізика Вальтера Косселя.

Біографія

Після закінчення Страсбурзького університету Коссель в 1877—1881 працював асистентом у Гоппе-Зейлера в Страсбурзі. З 1883 завідував хімічним відділенням Фізіологічного інституту Дюбуа-Реймона в Берліні. З 1887 року призначений екстраординарним професором у Берлінському університеті, у 1895 отримав кафедру ординарного професора в Марбурзькому університеті, з 1901 в Гайдельберзькому університеті. З 1923 року працював в організованому ним в Гайдельберзі Інституті по вивченню білків, був його директором.

Став членом Гайдельберзької академії наук.

Дослідження

Косселю належить ряд досліджень хімічної будови рослинних і тваринних клітин, особливо нуклеїну, при цьому йому вдалося відкрити деякі нові складові частини (наприклад, аденін і тимін). У 1894 висунув теорію, що амінокислоти є головними структурними елементами білків. У 1896 році він відкрив амінокислоту гістидин. Він вперше висловив припущення, що амінокислоти служать «будівельними блоками» при синтезі білків. Численні експерименти, поставлені шляхом знов запропонованих ним методів розкладання білкових речовин, внесли зчначний внесок до вчення про хімічної будови білків. Велику частину своїх робіт Коссель помістив у видаваному ним журналі «Zeitschrift für physiolog. Chemie». Окремо видані його роботи: «Die Gewebe des menschlichen Körpers und ihre mikroskopische Untersuchung» (спільно з Беренсом і Шиффердекером, 1889—1891) і «Leitfaden fur mediz. chem. Kurse» (5-е видання, Берлін, 1904).

Примітки
  1. Коссель Альбрехт // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. Туринська академія наук — 1757.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.