Сакамото Рьома

Народився 3 січня 1836 в призамковому містечку Коті уділу Тоса-хан провінції Тоса. Він був другим сином Сакамото Хатібея. Його рід походив із заможних купців, які за головування Сайдані Кенсуке, прадіда новонародженого, придбали собі статус земельних самураїв найнижчої категорі ґосі[5] та прізвище Сакамото. Щорічний дохід роду був високим і становив 197 коку на рік.

В дитинстві Рьома вчився погано і вважався тугодумом. Попри це, хлопець відшліфував свій характер завдяки фехтуванню у призамковій школі під керівництвом Хінено Бендзі. 1853 року він продовжив навчання в Едо, де опановував фехтувальний стиль «Меч полярної зірки»[6] у вчителя Тіби Садакіті. За рік Рьома повернувся на батьківщину, але 1856 року вдруге вирушив у подорож з метою вдосконалити мистецтво меча. Він здобув собі славу фехтувальника, отримав диплом майстра вищезгаданого стилю і 1858 року повернувся додому.

У вересні 1861 вступив до політичної організації «Тоська партія підтримки монархії»[7], яка стояла на позиціях руху «Шануймо Імператора, виженемо варварів!». За два місяці, під приводом тренування з фехтування, він полишив батьківщину і на початку 1862 року прибув до міста Хаґі в Тьосю-хані, де зустрівся із Кусакою Ґенсаєм. Під впливом останнього Рьома повернувся додому і без дозволу удільної адміністрації назавжди полишив рідний Тоса-хан. Фехтувальник вирушив до Едо через Осаку та Кіото.

Рьома особливо захоплювався твором «Торгівля і мореплавання»[8] Кавати Сьорю. Прибувши до Едо, він зустрівся із Кацу Кайсю, урядовцем сьоґунату, який керував реформами японського флоту. Вражений його знаннями, Рьома став його учнем. Він полишив ксенофобські ідеї й розпочав інтенсивно вивчати мореплавство. Наполегливість і завзяття Рьоми здобули йому посаду помічника Кацу. 1863 року, з дозволу сьоґунату, він брав участь у заснуванні тренувального центру військово-морських сил в Кобе і став його головою. Проте через раптову відставку Кацу, Рьому звільнили, а центр розформували. Під час перебування в Едо, він познайомився із Мацудайрою Йосінаґою, Йокої Сьонаном, Юрі Мімасою, Окубо Тадіхіро та Сайґо Такаморі.

Кацу Кайсю	Рьома	Рьо, дружина Рьоми	Накаока Сінтаро

Після розпуску центру Рьома отримав протекцію уділу Сацума-хан і 1865 року разом із однодумцями заснував у Наґасакі підприємство «Камеяма» для торгівлі з закордоном. Під прикриттям цього підприємства, 7 березня 1866 року в Кіото він спромігся укласти таємний союз між Сацума-ханом і Тьосю-ханом, які планували повалити сьоґунат. Під час укладання, спільно з товаришем Накаокою Сінтаро, Рьома грав роль посередника між обома уділами. 23 днями поспіль його вислідили урядовці сьоґунату та кіотська поліція, які спробували заарештувати його у будинку купця Терадая. Проте Рьому врятувала названа донька купця, Рьо, яка навела переслідувачів на хибний слід. Згодом він одружився з цією дівчиною; союз же, який був укладений за його посередництва, став фатальним для сьоґунату.

У 1867 в Наґасакі зустрівся із Ґото Сьодзіро, офіційним представником Тоса-хану і своїм колишнім переслідувачем. Останній перебував в Наґасакі для контролю за торгівлею хану. Тоса-хан відчував безперспективність ідеї розподілу влади між самурайством та аристократією і поступово переходив на антиурядові позиції. Через це влада хану простила Рьомі та його побратиму Накаоці Сінтаро самовільну відлучку 1862 року й призначила їх на посади голів допоміжних морських і сухопутних сил хану.

В липні 1867, у супроводі Ґото, Рьома вирушив човном до Кіото. Своє бачення майбутнього устрою Японії він виклав у «Восьми корабельних пунктах», які склав під час подорожі. В них він закликав до скасування сьоґунату через повернення владних повноважень Імператору, побудови унітарної держави, впровадження парламентської системи управління, встановлення рівноправних відносин із іноземними державами. В листопаді того ж року, під впливом цих пунктів, голова Тоса-хану Ямауті Тойосіґе запропонував 15-му сьоґуну Токуґава Йосінобу зректися і повернути владу Імператору в обмін на створення всеяпонського уряду нового зразка. Сьоґун погодився, оголосив про свій намір підлеглим і 9 листопада повернув монарху свою посаду, титули і владні повноваження.

Наприкінці життя Рьома виконував функції посланця Тоса-хану в Наґасакі та Фукуй, де обговорював з японськими політиками та інтелектуалами форму організації майбутнього уряду. Проте 10 грудня 1867 перебуваючи інкогніто на постоялому дворі Омія в Кіото, його викрив патруль сьоґунату. В нерівному бою із правоохоронцями 31-річний Рьома загинув. Поховали його в Святилищі Ґококу в Кіото.

Незважаючи на стримані оцінки діяльності Сакамото Рьоми сучасниками та істориками, його образ був ідеалізований в японській пресі, літературі та мистецтві. Завдяки цьому ім'я стало широко відомим в Японії. На батьківщині Рьоми споруджено музей на його честь.

• 2835 Рьома — астероїд, названий на честь діяча[9].

• Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.

• (яп.) Музей Сакамото Рьоми в Коті
• (яп.) Сакамото Рьома. Люди з Тоси
• (яп.) Клуб Сакамото Рьоми