Самгородоцький район
Самгородоцький райо́н — колишній район Бердичівської округи, Вінницької області.
Самгородоцький район | |
---|---|
Основні дані | |
Країна: | УРСР |
Округа/Область: | Бердичівська округа, Вінницька область |
Утворений: | 7 березня 1923; 1939 |
Ліквідований: | 17 червня 1925; 28 листопада 1957 |
Населені пункти та ради | |
Районний центр: | Самгородок |
Кількість сільських рад: | 24 |
Кількість сіл: | 25 |
Кількість селищ: | 4 |
Кількість хуторів: | 2 |
Районна влада |
Історія
Утворений як Самгородський район 7 березня 1923 року з центром у с. Самгородок в складі Бердичівської округи Київської губернії на базі Самгородоцької та Спичинецької волостей Бердичівського повіту.[1] Район мав площу площу 403,6 км², населення 30861 чол., до складу району входило 17 сільських рад, усього було 49 населених пунктів.
17 червня 1925 року район було ліквідовано, територія увійшла до складу Козятинського району.[2]
1939 р. було відновлено Самгородоцький район у складі Вінницької області.
Під час німецької окупації район входив до Козятинської округи.
Ліквідований 28 листопада 1957 з віднесенням території до Козятинського району.
Адміністративний поділ
Станом на 1.9.1946 р. район поділявся на 24 сільські ради: Блажіївська, Великостепська, Вівсяницька, Вікторівська, Воскодавинська, Губинська, Дубово-Махаринецька, Журбинецька, Збаразька, Зозулинецька, Йосипівська, Кордишівська, Королівська, Лозівська, Лопатинська, Миколаївська, Михайлівська, Муховатська, Прушинська, Рубанська, Самгородоцька, Сошанська, Флоріянівська, Широко-Гребельська[3].
Примітки
- Постанова ВУЦВК № 309 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Київщини»
- Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 270 від 17 червня 1925 «Про адміністраційно-територіяльне переконструювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині й Поділля»
- Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ. К., Українське видавництво політичної літератури, 1947
Література
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 31–32.