Сандомирський Герман Борисович

Сандомирський Гершен Беркович (*9 березня 1882 — †13 серпня 1938) — радянський політичний діяч, журналіст, письменник. Народився в Одесі. Партійні та літературні псевдо: В'ячеслав, Герман, Герман Маленький, Анатолій Колосов, Герман Старубінський.

Сандомирський Герман Борисович
Народився	9 березня 1882(1882-03-09) Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер	13 серпня 1938(1938-08-13) (56 років)
Країна	Російська імперія  СРСР
Діяльність	політик, журналіст, письменник

В 1898 році закінчив Одеське комерційне училище Імператора Миколи I. Від 1901 року — слухач юридичного факультету Женевського університету. Під час навчання долучився до анархістської групи «Вольная воля». У 1904 році продовжив навчання у Варшаві спочатку в університеті, а потім — у ветеринарному інституті. Восени 1904 року перевівся до Томського університету, а від 1905 р. продовжив навчання на юридичному факультеті Київського університету. З 1906 року — один з ватажків анархістської групи, що утворилася навколо редакції газети «Бунтар», пізніше примкнув до групи «Буревісник». Учасник революції 1905 року, опісля емігрував до Франції. В 1907 році повернувся до Росії. Від 1909 по 1916 роки — на каторзі.

З 20-х років на дипломатичній роботі — завідувач відділком балканських країн Народного комісаріату з іноземних справ. Брав участь у заснуванні музею Кропоткіна. З кінця 20-х років займався літературно-видавничою справою, був членом редакційної колегії журналу «Огонёк». Співробітничав з журналами «Новый мир», «Звезда».