Сапала

Сапа́ла (ісп. Zapala — місто на півночі аргентинської Патагонії, в центрі провінції Неукен, за 182 км від столиці провінції. Адміністративний центр однойменного департаменту. Розташовано на висоті 1050 м над рівнем моря.

Місто
Сапала
Zapala
Вид на Сапалу з півночі
Герб

Координати 38°54′10″ пд. ш. 70°03′54″ зх. д.

Країна Аргентина
Провінція Неукен
Мер Марія Соледад Мартінес
Дата заснування 1913
Площа 452 км²
Висота центру 1050  м
Населення 36 549  (2010)
Часовий пояс UTC-3
Телефонний код 02942[1]
Поштовий індекс Q8340
GeoNames 3832132
Офіційний сайт zapala.com.ar  (ісп.)
Сапала
Сапала (Аргентина)

Статус міста отримала у 1913 році. Нині є важливим економічним, транспортним і культурним центром провінції. Саме звідси починаються багато туристичних маршрутів аргентинської Патагонії. Містом пролягають національні автомагістралі № 22 й № 40, тут же сходяться шосе провінційного значення № 13, № 14, № 16 й № 46.

Основні галузі промисловості — гірнича, а також виробництво цементу й негашеного вапна. У місті розташований престижний Музей мінералогії ім. професора Олсахера.

Назва

Назва міста й департаменту — Сапала (ісп. Zapala) — походить, імовірно, від арауканського слова «чападла», що означає «мертве болото»

Фізико-географічні характеристики

Місто розташовано на базальтовому плато в передандській Патагонії. Північний кордон муніципального округу проходить по плато, що височіє над долиною річки Ковунко. Західний і північно-західний кордони географічно важко визначити, оскільки вони проходять широкою безводною рівниною, порослою рідкою рослинністю. Східний та південний кордони департаменту складають західний край плато Барда Негра і каньйон Санто-Домінго. Найвищі точки місцевості — гірські масиви Чачіль (2800 м) і Кансіно (1811 м). Найближча до міста річка — Ковунко (17 км). Місцеві ґрунти — пустельного типу, глино-кам'янисті.

Чос-Малаль (196 км)
Лонкопуе (120 км) Маріано-Морено (20 км) Бута-Ранкіль (279 км)
Лас-Лахас (50 км) Аньєло (151 км)
Вілья-Пеуенія (140 км) Кутраль-Ко (58 км) Неукен (182 км)
Алуміне (90 км) Пьєдра-дель-Агіла (205 км) Пікун-Леуфу (150 км)
Хунін-де-лос-Андес (205 км)

Клімат посушливий, оскільки Анди стримують вологі вітри, що дують з Тихого океану. Ландшафт напівпустельного типу.

У серпні та жовтні з заходу та південного заходу дмуть сильні вітри. Середня швидкість — 45 км/год. Швидкість вітру в регіоні може сягати 120 км/год.

Зими помірно холодні, з опадами переважно у вигляді снігу. Упродовж літа середня денна температура становить близько 25 °C, взимку — близько 6 °C. У травні та у вересні опади становлять 200—300 мм.

Історія

Першими жителями регіону були індіанці пеуенче та мапуче. З 1860 року стартували перші військові розвідувальні експедиції генералів Хуліо Рока і Конрадо Вільєгаса до регіону. Після військової кампанії «Завоювання пустелі» в регіоні з'явились колонії. У 1913 році місто з'єднала зі столицею провінції — містом Неукен — та зі східною Аргентиною залізниця, яка нині має назву Залізниця Хуліо Рока). Перший потяг прибув на станцію Сапала наступного року[2].

Поява залізниці сприяла розвитку міста як транспортного вузла й центра торгівлі. У Сапалі почалось виробництво шкіри й вовни. Завдяки залізниці місто змогло постачати ці продукти до великих міст.

Велика хвиля імміграції прибула на початку XX століття. Більшість іммігрантів були з Чилі, Італії, Сирії, Лівану, а також з інших аргентинських провінцій. У 1914 році було відкрито пошту й телеграф. Першу муніципальну раду було організовано 20 лютого 1920 року.

У період 1935—1945 років у місті було збудовано казарми Ковунко-Абахо, десятого гірського піхотного полку, а також гарнізон аргентинської армії, в якому розміщувався четвертий кавалерійський полк.

Донині Сапала є крупним центром в Неукені[3][4].

Населення

За даними першого перепису населення, який було здійснено у 1920 році, в Сапалі проживав 971 чоловік. Відповідно до даних перепису 1926 року, кількість жителів подвоїлась і склала 1817 чоловік.[5] У 1991 році в Сапалі проживало вже 31167 чоловік, а до 2001 року кількість населення збільшилась до 35806 жителів[6]. За даними перепису 2010 року, кількість населення Сапали становить 36549 чоловік.[7]

Транспорт

Міська автобусна станція

Сапала знаходиться за 182 км на захід від Неукена. Місто є найбільшим транспортним вузлом провінції й точкою відправлення до багатьох туристичних об'єктів аргентинської Патагонії. Залізниця поєднує Неукен з прикордонними постами з Чилі приблизно за 150 км від міста. На північ та південь містом проходить Національна магістраль № 40.

Автомобільний

Через Сапалу проходять дві національні автомагістралі: № 22, яка поєднує місто з Неукеном на схід та з Чилі через перехід Піно-Ачадо на захід; і № 40, яка починається у Кабо-Віргенесі (провінція Санта-Крус) і закінчується у Ла-К'яка (провінція Жужуй). Вона веде до Чос-Малаля на північ і до Хунін-де-лос-Андеса на південь. У місті починаються провінційні автомагістралі № 13, № 14, № 16 і № 46, з яких перша веде на схід до Чилі, проходячи туристичними пунктами Прімерос-Пінос та Вілья-Пеуенні.

Залізничний

Східний вхід до міста

Після націоналізації аргентинської залізниці у 1948 році національна компанія Ferrocarril Roca придбала залізницю компанії Ferrocarril del Sud. Потім залізницю було перекуплено у 1993 році компанією Ferrosur Roca. Вокзал — остання станція лінії, що виходить з Байа-Бланки, а потім з Неукена. Продовження лінії до Чилі було припинено у 1920-их роках. У 2006 році пропонувалось відновити будівництво. Провінційний уряд ініціював будівництво залізниці з Сапали, але внаслідок дезактивації лінії у місті Лонгімай (Чилі), проект знову було призупинено. Через видатки на будівництво провінція залізла у борги майже на 190 мільйонів песо[8].

Повітряний

У Сапалі працює місцевий аеропорт Віце-коммодор Олеца. (38°58′31″ пд. ш. 070°06′48″ зх. д.)

Економіка

Місто — крупний культурний, транспортний та діловий центр однойменного департаменту. Займає 3-є місце у провінції Неукен за економічною важливістю.[9]

Найважливіші галузі виробництва — гірнича справа, тваринництво, а також виробництво цементу й вапна.

Серед місцевих економічно активних галузей можна виділити сільськогосподарський сектор, лісне господарство, а також туризм.[3]. Через велику кількість сухопутного транспорту місто стало транспортним вузлом. Товари, доставлені залізницею, відправляються вантажівками до Чилі або у різні точки Аргентини.

Політика

Сапала є адміністративним центром однойменного департаменту. У місті розміщуються філії важливих державних установ, таких як банки Насьйон та Провінсії дель Неукен, головного управління гірничої справи, провінційного та федерального суду.

У Сапалі народився співзасновник політичної партії Movimiento Popular Neuquino Амадо Сапах, який керував містом упродовж 5 термінів.[10] У 2011 році Марія Мартінес з партії Frente Grande перемогла колишнього мера з партії Movimiento Popular Neuquino Едгардо Сапаха на виборах і стала першою жінкою-мером міста.[11]

Пам'ятки

Центральна ротонда і пам'ятник першим жителям

Музей мінералогії імені професора Олсахера було відкрито 24 травня 1969 року. В музеї виставлена колекція з 2003 видів мінералів, петрологічна колекція, ювелірні вироби, які належали мінералогу Хуану Олсахеру, а також палеонтологічні експонати. Після п'тирічної реконструкції та інвестицій у розмірі 2 мільйони песо музей було знову відкрито для відвідувачів у 2009 році.[12]

Історичний музей міста. Було відкрито 15 липня 2005 року. Музей відображає історію регіону. У ньому представлені предмети побуту перших жителів, а також документи й фото.

Кінотеатр «Дон Амадо Сапах». Найбільший кінотеатр у провінції. У ньому не лише демонструють фільми, але й проводяться концерти і театральні спектаклі. Кінотеатр було названо на честь засновника провінційної політичної партії Movimiento Popular Neuquino, Амадо Сапаха.[13]

Залізнична станція Сапали

Сільськогосподарський ремісничий ярмарок «Трабум-Рука»: працює наприкінці тижня у володінні «Трабум-Рука», на перетині національної магістралі № 22 та вулиці Нуеве-де-Хуліо. На ярмарку продаються місцеві ремісничі товари, серед яких дерев'яні та кам'яні вироби, традиційні страви місцевої кухні, шоколад та лікери. Влітку проходять музичні спектаклі за участі місцевих і провінційних акторів.

Пам'ятками архітектури є фасад будинку англійської родини Траннаків, естансія Сапала й залізнична станція, які є зразками стилю архітектури кінця XIX й початку XX століть.

Серед регулярних заходів, які щорічно проходять у місті слід відзначити ярмарок виробників та ремісників (з 2007 року, у березні),[14] ярмарок книги (у червні), день міста (12 липня), танцювальний вечір весни (у вересні), провінційну театральну зустріч (у жовтні).

Туризм

Сапала — місто, розташоване неподалік від таких туристичних місць, як гідротермальний центр Кавіаує-Копаує департаменту Ньйоркінко, поселення Андакольйо та міста Лас-Овехас департаменту Мінас (на північ), міста Вілья Пеуенія на північному березі озера Алуміне, адміністративного центру однойменного департаменту (на захід), міст Хунін-де-Лос-Андес і Сан-Мартін-де-Лос-Андес на південь провінції та відомого міста Сан-Карлос-де-Барілоче у Ріо-Негро.

Найближчі туристичні маршрути:

Озеро Ковунко є найближчою водоймою. Розташоване за 20 км від міста, на провінційній магістралі № 14. На його березі розташовано селище Маріано-Морено. Його долина забарвлена яскравим зеленим кольором. Озеро є популярним курортом.[15] За 500 метрів від Маріано-Морено, на березі працює береговий комплекс, що складається з муніципального курорту і набережної, відкритих для туристів.[16]

Національний парк «Лагуна Бланка»: площею у 11200 гектарів знаходиться за 30 км від Сапали. Було відкрито у 1940-их роках для захисту місцевої екосистеми.[17] Є важливим місцем гніздівлі чорношийних лебедів. Екорегіон є пат агонічним степом. Парк розташований між конічними пагорбами. У ньому були виявлені такі археологічні знахідки, як поховання та кам'яне знаряддя індіанців мапуче, які проживали у цьому регіоні.[18]

Гірськолижний курорт Прімерос-Пінос розташований за 50 км від Сапали на провінційній магістралі № 13, приваблює літнім курортом.[19] Пейзаж являє гори з каналами, якими протікає джерельна вода. На території курорту знаходяться ліси араукарій. Курорт має площу 8 гектарів, придатних для лижного спорту. Розташований на висоті 1800 метрів над рівнем моря. Серед видів спорту, що пропонуються сноуборд, гірськолижний спорт тощо.[20]

Охорона здоров'я

Внаслідок розміщення на перетині магістралей лікарня Сапали є головною для третього й четвертого регіонів санітарної системи провінції. У місті розміщений другий санітарний регіон, який включає західний сектор провінції.[21] У місті працюють клініки Сапала, Росалес та Уіка-Лауен, а також приватні консультації.

Видатні постаті

Примітки

  1. Телефонні коди Сапала (Аргентина). Planetolog.ru. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 20 березня 2012.
  2. Сапала: Стратегічне місто. Patagonia.com.ar. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  3. Муніципалітети: Сапала. Офіційний сайт провінції Неукен. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  4. Сапала Історія міста й місцеві легенди. InterPatagonia.com.ar. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  5. Історія Сапалы. Zapala Informa. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  6. Censo 2001. Архів оригіналу за 5 червня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  7. Censo 2010[недоступне посилання з липня 2019]
  8. En Chile, el Tren Trasandino no tiene estaciones ni vías. Газета Ріо Негро. 12 квітня 2009. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  9. Zapala — Inversiones y negocios — Neuquén, Patagonia Argentina. Patagonia Lands. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  10. Помер співзасновник Movimiento Popular Neuquino Амадо Сапах. La Nación (La Nación S.A.). Процитовано 21 березня 2012.
  11. Soledad Martínez destronó al MPN en Zapala. La Mañana Neuquén. 2010-6-13. Процитовано 21 березня 2012.
  12. Знову відкрився престижний музей в Сапалі. La Mañana Neuquén (Підсекретаріат громадської інформації провінції Неукен). 22 вересня 2009. Процитовано 21 березня 2012.[недоступне посилання з жовтня 2019]
  13. Помер Амадо Сапах. Газета La Nación. 10 серпня 2002. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  14. У ярмарку взяли участь 150 учасників. Neuquén Informa (Підсекретаріат громадської інформації провінції Неукен). 21 березня 2011. Процитовано 21 березня 2012.
  15. Струмок Ковунко. Argentina Turismo. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  16. Струмок Ковунко. Офіційний Сайт провінції Неукен. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  17. Національний парк «Лагуна Бланка», національні парки Аргентини. ViajoporArgentina.com. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  18. Національний парк «'Лагуна Бланка'». Адміністрація національних парків Аргентини. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  19. Прімерос-Пінос: Сніг й лижний спорт. Туристичний сайт провінції Неукен. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  20. Прімерос-Пінос. Argentour. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.
  21. Санітарна система провінції Неукен. Міністерство охорони здоров’я провінції Неукен. 6 січня 2011. Архів оригіналу за 3 березня 2012. Процитовано 21 березня 2012.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.