Сара Ахмед (феміністка)

Сара Ахмед (англ. Sara Ahmed; 30 серпня 1969)[3] — британсько-австралійська вчена феміністка, чия галузь вивчення перебуває на перетині феміністської теорії, квір-теорії, критичної теорії раси і постколоніалізму. Її дослідження стосується того, як формуються тіла та світи; і як забезпечується влада та кидається виклик у повсякденному житті, так само як і в інституційних культурах[4].

Сара Ахмед
Народилася 30 серпня 1969(1969-08-30)[1] (52 роки)
Солфорд, Великий Манчестер, Велика Британія
Країна  Велика Британія
Діяльність письменниця, філософиня
Галузь гендерні дослідження
Alma mater Університет Аделаїди
Знання мов англійська
Заклад Університет Ланкастера
Magnum opus Проживаючи феміністичне життяd[2]
Нагороди

Kessler Awardd (2017)

Сара Ахмед народилася у місті Солфорд (Англія). Її батько пакистанець, а мати - англійка. На початку 1970-х років зі своєю сім'єю Сара емігрувала до Аделаїди (Австралія)[5]. Ключові теми в її роботі це міграція, орієнтація, відмінність, незвичність і змішані ідентичності, безпосередньо пов'язані з деяким досвідом у молодості. Вона закінчила перший ступінь в Університеті Аделаїди й захистила докторську роботу у Центрі критичної та культурної теорії в Університеті Кардіффа[6].

Станом на 2019 рік живе в околицях Кембриджа зі своєю партнеркою, Сарою Франклін, яка є вченою в Кембриджському університеті[7].

Кар'єра

З 1994 по 2004 рік Ахмед працювала в Інституті жіночих досліджень в Університеті Ланкастера й була однією з його колишніх директорок[8]. У 2004 році її призначили на кафедру ЗМІ та комунікацій у Ґолдсмітському коледжі Лондонського університету, і вона була першою директоркою Центру феміністських досліджень, що був створений для консолідації феміністичних історій коледжу Ґолдсміт та допомоги у формуванні феміністського майбутнього у коледжі Ґолдсміт[9]. Навесні 2009 року Ахмед стала завідувачкою кафедри жіночих досліджень Лорі - Нью-Джерсі в Університеті Рутґерса[10], а в Lent 2013 року — вона проводила дослідження на тему: "Справжні жінки: Фемінізм та історія волі" під керівництвом професорів з гендерних досліджень в Кембриджському університеті, Дайан Мідлбрук та Карла Джерассі[11]. 2015 року вона була головною доповідачкою щорічної конференції Національної асоціації жіночих досліджень[12].

2016 року Сара була професоркою расових та культурних досліджень у коледжі Ґолдсміт, Лондонського університету, що раніше був членом Жіночих студій у Ланкастерському університеті. Сара пішла у відставку з посади у коледжі Ґолдсміт в знак протесту проти нездатності вирішити проблему сексуальних домагань[13]. За словами Сари, вона сподівається, що продовжить брати участь у проекті, для того щоб проблема сексуальних домагань в університетах стала помітнішою, наприклад, працюючи з групою 1752. У своїй книзі „Про включення: расизм і різноманіття в інституційному житті“ (2012) Сара доводить, що людям потрібно працювати на університет, коли вони працюють в університеті[14].

Сара веде власний блог feministkilljoys, який постійно оновлює[15]. Блог доповнює її книгу „Проживаючи феміністичне життя“ (2017), що дає їй змогу донести до людей; пости у блозі стають розділами книги, а книга стає матеріалом для блогу. Термін „феміністська зануда“ став „ засобом комунікації“, способом донесення інформації до людей, які впізнали в ній щось зі свого власного досвіду»[16].

Кваліфікація

1991—1994 рр. — докторка філософських наук, Центр критичної та культурної теорії, Університет Кардіффа (відзнака 1995 р.) 1989—1990 рр. (З відзнакою) англійською мовою, Університет Аделаїди. (Першокласний)

1987—1989 рр. — Б. А. Університет Аделаїди (англійська, філософія та історія)

Роботи

Сару Ахмед називають результативною письменницею. Один рецензент так прокоментував її роботи: «Небагато академічних письменників та письменниць, які працюють у контексті Великої Британії, сьогодні можуть дорівнятися до такої плідної роботи, як у Сари Ахмед, і ще менше можуть підтримувати постійно такий високий рівень, як у її теоретичних досліджень»[17].

Наразі Сара Ахмед є авторкою восьми книг.

Книги

Відмінності, які мають значення: феміністська теорія і постмодернізм

Опубліковано 1998 року Cambridge University Press[18]

Дивні зустрічі: втілення інших у постколоніальності

Опубліковано в 2000 році компанією Routledge[19].

Культурна політика емоцій

Опубліковано 2004 року, друге видання 2014 року видано в Edinburgh University Press та в Нью-Йорку компанією Routledge[20].

Квір Феноменологія: Орієнтації, об'єкти, інші

Опубліковано 2006 року Duke University Press[21].

Ахмед часто зосереджується на суб'єкті орієнтації та орієнтації у просторі, особливо у зв'язку з сексуальною орієнтацією. У своїй книзі «Квір Феноменологія: Орієнтації, об'єкти, інші» Ахмед стверджує, що орієнтація стосується об'єктів та інших, з якими ми стикаємось обличчям, а також з простором, у якому ми живемо, і як саме ми живемо в цьому просторі. Ахмед поєднує квір феноменологію, як спосіб передачі того, що орієнтація перебуває в живому досвіді[22].

Обіцянка щастя

Опубліковано 2010 року Duke University Press[23]. 2011 року цю роботу нагороджено книжковим призом FWSA за «майстерність і науковість в галузі фемінізму, ґендеру або жіночих досліджень»[24].

Про включення: расизм і різноманіття в інституційному житті

Опубліковано 2012 року Duke University Press[25].

Навмисні предмети

Опубліковано Duke University Press[26].

Проживаючи феміністичне життя

Опубліковано 2017 року Duke University Press[27]. Блог Сари Ахмед, «feministkilljoys», написано одночасно з «Проживаючи феміністичне життя» (2017)[28].

Визнання

Книжкова премія 2012 року від дослідницької мережі феміністок та жінок (FWSA), книга «Обіцянка щастя» за «майстерність та науковість у сфері фемінізму, ґендеру чи вивчення жінок».

Премія за круглим столом феноменології у 2010 році — за «видатний внесок у сферу феноменологічних досліджень».

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. https://www.dukeupress.edu/living-a-feminist-life
  3. Ahmed, Sara, 1969-. Library of Congress. Процитовано 16 січня 2015. «data sheet (Ahmed, Sara; b. 08-30-69)»
  4. Коротка автобіографія(англ.)
  5. Sian, Katy (2014). Conversations in Postcolonial Thought. Palgrave. с. 17–18.
  6. Sara Ahmed, Sara Ahmed. Differences that matter (english).
  7. Bio. Sarah Ahmed.
  8. People - Centre for Gender and Womens' Studies, Lancaster University, UK. www.lancaster.ac.uk. Архів оригіналу за 1 листопада 2016. Процитовано 26 вересня 2016.
  9. Centre for Feminist Research. Процитовано 26 вересня 2016.
  10. Spring Newsletter 2009.
  11. Cambridge Gender Studies.
  12. Koch-Rein, Anson (9 листопада 2015). NWSA Conference 2015. Anson Koch-Rein, PhD. Архів оригіналу за 14 жовтня 2016. Процитовано 22 вересня 2016. Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  13. London university professor quits over sexual harassment of female students by staff. Процитовано 21 січня 2017.
  14. Ahmed, Sara. Feministkilljoys.
  15. Ahmed, Sara. feministkilljoys. feministkilljoys. wordpress.org. Процитовано 16 березня 2017.
  16. Sara Ahmed: "Once We Find Each Other, So Much Else Becomes Possible" | Literary Hub. lithub.com (амер.). Процитовано 29 березня 2018.
  17. Shildrick, Margrit (2009). Review, Queer Phenomenology. International Journal of Philosophical Studies 17 (4).
  18. Cambridge: Cambridge University Press.
  19. Strange Encounters: Embodied Others in Post-Coloniality (Paperback) - Routledge. Процитовано 25 серпня 2016.
  20. Edinburgh University Press and New York: Routledge.
  21. Duke University Press. Архів оригіналу за 6 березня 2012. Процитовано 25 серпня 2016.
  22. 1969-, Ahmed, Sara, (2006). Queer phenomenology : orientations, objects, others. Durham: Duke University Press. ISBN 0822338610. OCLC 68192277.
  23. Durham: Duke University Press.[недоступне посилання з травня 2019]
  24. March 2012 FWSA Newsletter, p.7-8.
  25. Durham: Duke University Press Архівовано 12 вересня 2012 у Wayback Machine.
  26. Durham: Duke University Press
  27. Living a Feminist Life | Duke University Press. www.dukeupress.edu. Процитовано 24 вересня 2016.
  28. Ahmed, Sara. Out and About. Feminist Killjoys. wordpress.org. Процитовано 16 березня 2017.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.