Сар'ян Мартірос Сергійович

Художник Мартірос Сар'ян (другий знизу зліва) поряд з хачкаром у вірменському монастирі Санаїн в 1902 році

«Вірменія»

Мартірос Сар'ян народився 16 (28) лютого 1880 року в патріархальній вірменській родині в місті Нахічевань-на-Дону («Новий Нахічевань», нині в межах Ростова-на-Дону).

У 1895 році закінчив міське училище. З 1897 по 1904 роки навчався в Московському училищі живопису, ліплення і зодчества, у тому числі в майстернях В.О. Сєрова і К.О. Коровіна. У 1901—1904 роках здійснив поїздку на історичну батьківщину, відвідавши Лорі, Ширак, Ечміадзін, Ахпат, Санаїн, Єреван і Севан.

Будинок, де у 1919-1921 рр. жив М.С. Сар'ян.

У 1900-х роках брав участь у виставках художніх об'єднань «Блакитна троянда», «Союз російських художників», «Світ мистецтва», «Чотири мистецтва». Сильний вплив на стиль Сар'яна мав живопис Поля Гогена і Анрі Матісса.

З 1910 по 1913 роки здійснив низку поїздок в Туреччину, Єгипет і Іран. У 1915 році Сар'ян приїжджає в Ечміадзін, щоб допомагати біженцям з Турецької Вірменії. У 1916 році приїжджає в Тифліс і одружується на Лусик Агаян, дочкою вірменського письменника Г. Агаяна. Тоді ж Сар'ян бере участь в організації Суспільства вірменських художників і «Союзу вірменських художників». У тому ж році він оформляє видану В. Брюсовим «Антологію вірменської поезії».

Після Жовтневої революції 1917 року Сар'ян приїжджає з родиною в Росію. У 1918-1919 роках М. Сар'ян живе з сім'єю у Новій Нахічевані. Художник стає ініціатором створення і першим директором Вірменського краєзнавчого музею в Ростові-на-Дону. Співпрацює з театром «Театральна майстерня».

У 1921 році за запрошенням голови Ради народних комісарів Вірменії О. М'ясникяна переїжджає на проживання до Вірменії. З цих пір він присвячує життя зображенню її природи. У числі його робіт в ці роки — створення герба Радянської Вірменії та оформлення завіси першого вірменського державного театру.

В 1926—1928 роках художник живе і працює в Парижі. Велика частина його робіт, виставлених у 1928 році в паризькій галереї Жерар, згоріла під час пожежі на кораблі при поверненні на батьківщину.

У 1930-х головною темою Сар'яна залишається природа Вірменії. Художник також пише численні портрети («Р. Н. Симонов»; «А. Ісаакян»; «Автопортрет з палітрою») і яскраві натюрморти («Осінній натюрморт»). Сар'ян працював також як книжковий графік («Вірменські народні казки», 1930, 1933, 1937) і як театральний художник (декорації і костюми до опери «Алмаст» О. Спендіарова в Театрі опери та балету імені Спендіарова, 1938-1939, Єреван; «Хоробрий Назар» А. Степаняна, «Давид бек» Тиграняна, «Філумена Мартурано» Е. Де Філіппо та ін).

Мартірос Сар'ян зіграв важливу роль у збереженні церкви Сурб Хач в рідному йому Ростові-на-Дону, коли в радянські роки постало питання про її знесення.

Мартірос Сар'ян помер 5 травня 1972 в Єревані. Похований в пантеоні парку імені Комітаса.

Блок поштових марок Вірменії з портретами діячів мистецтва: Комітас, Хачатурян, Сар'ян, Тертерян, Спендіарян, Горкі, Аветисян, Орбелі, Симонян

• Будинок-музей Мартіроса Сар'яна, Єреван
• Таганрозький художній музей, Таганрог[7]
• Красноярський державний художній музей імені В. І. Сурікова, Красноярськ
• Національна картинна галерея Вірменії, Єреван
• Державна Третьяковська галерея, Москва
• Музей Сходу, Москва
• Державний Російський музей, Санкт-Петербург
• Національний музей російського мистецтва, Київ.

Автопортрет (1907)

• Герой Соціалістичної Праці (8.03.1965)
• Ленінська премія (1961) — за цикл картин «Моя Батьківщина»: «Вірменія» (1923), «Колгосп села Кариндж в горах Туманяна» (1952), «Збір бавовни в Араратській долині» (1949), «Лалвар» (1952), «Араратська долина з Двіна», «Арарат з Двіна» (1952), «Бюракан»
• Сталінська премія другого ступеня (1941) — за оформлення оперного спектаклю «Алмаст» О.О. Спендіарова в Єреванському оперному театрі.
• Народний художник СРСР (1960)
• Народний художник Вірменської РСР (27.02.1926)[8]
• Чотири ордена Леніна (24.11.1945, 31.05.1950, 8.03.1965, 28.02.1970)
• Орден Трудового Червоного Прапора (7.01.1936)
• Орден «Знак Пошани» (4.11.1939)
• Медаль «За оборону Кавказу» (1944)
• Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр .. » (1945).

Поштовий конверт. СРСР, 1979 рік

• У Єревані Сар'яну споруджено пам'ятник. Також одна з центральних вулиць міста носить ім'я Мартіроса Сар'яна.
• У 2000 та 2005 роках  випущені поштові марки Вірменії, присвячені Сар'яну.
• У Ростові-на-Дону, в Нахічевані є вулиця Сар'яна. На цій вулиці також знаходиться пам'ятник художнику.
• У селі Чалтир (Мясниковський район) дитяча школа мистецтв, з 2009 року (напередодні 130-річчя майстра), носить ім'я Мартіроса Сар'яна.
• Сар'яну присвячено вірш Сергія Шервинського «В майстерні Сар'яна» (1985).

• «Вулиця. Полудень», 1911
• «Константинопольські собаки», 1911
• «Натюрморт. Виноград», 1911
• «Вірменка з сазом» 1915
• У вірменському селі, 1901
• «Казки і сни», цикл акварелей, 1903-1908
  • «Казка», 1904
  • «Король з дочкою», 1904
  • «Біля підніжжя Арарату», 1904
  • «У джерела», 1904
  • «Чари Сонця», 1905
  • «В ущелині Ахуряна», 1905
  • «Комета», 1907
  • «Вечір у горах», 1907
  • «У тіні», 1908
  • «Біля криниці», 1908
• «Гієни», 1909
• «Автопортрет», темпера, 1909
• «Фруктова лавка», 1910
• «Фінікова пальма», темпера, 1911
• «Ранок. Зелені гори», 1912
• «Квіти Калаки», 1914
• «Портрет поета Цатуряна», 1915
• «Гора Шамирам», 1922
• «Єреван», 1923
• «Гори Вірменії», 1923
• «Вірменія», 1923
• «Строкатий пейзаж», 1924
• «Газелі», 1926
• «До джерела», 1926
• «Портрет архітектора О. Таманяна», 1933
• Ілюстрації до збірок «Вірменські народні казки», 1930, 1933, 1937
• «Гірський пейзаж», 1942
• «Автопортрет з палітрою», 1942
• «Квітневий пейзаж», 1944
• «Бжні. Фортеця», 1946
• «Колгосп села Кариндж в горах Туманяна», 1952
• «Груші», 1957
• «Земля», 1969
• «Портрет Р. Н. Симонова»
• «Портрет А. С. Ісаакяна»
• «Квіти і фрукти»
• «Долина Арарату»

• Сарьян М. С. Из моей жизни. — 2-е изд. — М., 1971.

• Волошин М. А. Сарьян // Аполлон. — 1913.
• Михайлов А. И. Мартирос Сергеевич Сарьян. — М., 1958.
• Дрампян Р. Сарьян. — М., 1964.
• Зурабян Т. С. Краски разных времен. — Советская Россия, 1970.
• Зурабян Т. С. Сама Армения. — Советская Россия, 1970.
• Каменский А. А. и др. Мартирос Сарьян. Альбом. — Л.: Аврора, 1987. — 340 с.
• Раздольская В. И. Мартирос Сарьян. — Л.: Аврора, 1998. — 160 с. — ISBN 5-7300-0669-1
• Давтян Л. Константинополь Сарьяна // Иные берега. — 2010. — № 3 (19).[8]
• Голубков Д. Н. Доброе солнце. — М.: Детская литература, 1970. — 134 с.
• Ломизе И. Е. Мартирос Сарьян. — М.: ЮниПресс СК, 2007. — 30 с. — (Великие имена. № 32). — 120 000 экз.
• Kamensky A. Martiros Saryan: Paintings Watercolors, Drawings, Book Illustrations, Theatrical Design. — Aurora Art Publishers, 1987. — 600 с.

• Колір вірменської землі (1969) — заборонена дебютна стрічка режисера Михайла Вартанова.

• Сар'ян Мартірос // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Сар'ян Мартірос Сергійович. // Сайт «Герои страны» (рос.). Процитовано 7 січня 2015.
• Офіційний сайт Будинку-музею М. Сар'яна
• Мартірос Сар'ян у фільмі Михайла Вартанова Колір вірменської землі (1969)