Свято-Архангело-Михайлівський храм (Краснокутськ)

Церква розташована на прямокутній ділянці — 1,3 га, що виходить південною стороною на центральну вулицю селища — Миру (колишня Леніна). Територія церкви займає невисоку терасу у підніжжя схилів, звернених до Мерли. Історично церква була композиційним центром східної частини дореволюційного Краснокутська[1].

Адреса церкви:
62002, смт. Краснокутськ, вул. Миру, 126[1]
Настоятель: ієрей Микола Степанович Чебір (станом на 2012 рік)

Перший дерев'яний храм Архангела Михайла в Краснокутську побудували в 1682 році зусиллями священика Михайла Куниці[1]. Він був розграбований і спалений шведами під час російсько-шведської кампанії 1709 року[2]. Через бідність приходу церкву не відновили і, рішенням Харківської духовної консисторії від 1717 року, «не поклали в оклад»[1]. Лише у 1765 році зусиллями тепер вже Василя Евстафієвича Куницького, онука Михайла Куниці, була зведена нова дерев'яна церква з дзвіницею, що стояла окремо. До 1870-го ця будівля сильно постаріла і вимагала заміни. У 1873 році штатний єпархіальний архітектор Ф. І. Данілов розробив для Краснокутська проект кам'яної Архангело-Михайлівської церкви. Того ж року, 9 березня, Харківська духовна консисторія передала проектну документацію на розгляд в будівельне відділення Харківського губернського правління, яке визнало його складеним правильно і дозволило зведення самої споруди[1]. 5 квітня 1873 року документація пройшла остаточне затвердження у губернатора Слобідсько-української губернії, була ним підписана і відіслана для виконання в Харківську духовну консисторію[2]. Храм почали зводити у тому ж 1873 році. Будівництво велося за 15 м західніше від старої дерев'яної церкви, що продовжувала діяти. У 1880 році роботи по зведенню кам'яної церкви були завершені[2]. Виконали її у псевдоруському стилі — з характерною об'ємно-просторовою композицією, шатровою дзвіницею з цибулинною банею, цибулинними куполами, кокошниками та імітацією закоморних елементів[1].

При освяченні центральний престол присвятили Архангелові Михаїлу, південний — Преображенню Господньому, північний — Різдву Богородиці. Для відправлення служби консисторія затвердила причт з трьох чоловік — священика, диякона і псаломщика. На церковному подвір'ї — приблизно в 1890 році — збудували двоповерхову кам'яну сторожку з шістьма приміщеннями, де розміщувалися церковний сторож, бібліотека з 742 томів і з 25 вересня 1895 року — церковнопарафіяльна школа. Між 1905 і 1912 роками на церковному подвір'ї була побудована каплиця[2][1].

Після революції 1917 року благоустрій храму припинився. У 1934 році церкву закрили, а згодом знесли всі 5 глав і верхні яруси дзвіниці. У 1952 році її частково реконструювали і пристосували приміщення під склад. Інтер'єр було майже повністю знищено[2]. З початку XX століття і до закриття в церкві служив священномученик землі Слобожанської протоієрей Іоан Федоров (†1941)[1].

18 листопада 1991 року при храмі була відновлена релігійна община[1], почалися церковні служби і спроби повністю відбудувати приміщення та дзвіницю. Завершилася реконструкція храму у 2006-2007 роках. Двоповерхова кам'яна сторожка до наших днів не збереглася.

Храм має статус пам'ятника архітектури державного значення (охоронний № 564) та включений до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, що не підлягають приватизації.

• Архангело-Михайлівський храм м. Краснокутськ// Про храм на сайті Харківської єпархії: eparchia.kharkov.ua (рос.)
• Свято-Архангело-Михайловский храм (Краснокутск)//Ибрагимова А. Р. Дюкарев В. П. Твой Храм. — X.: Факт, 2005. — С. 182. — 1 000 екз. — ISBN 966-637-257-6