Свято-Троїцький храм (Велика Мартинівка)


Свято-Троїцький храм (Велика Мартинівка) (рос. Свято-Троицкий храм) — церква в селі Велика Мартинівка, Ростовської області. Відноситься до Волгодонської і Сальської єпархій. У первісному, дерев'яному вигляді збудована у 1799 році. У 1896 році збудована заново, на цей раз з каменю. Єдина церква в Росії, закладена на честь коронації імператора Миколи II [1]. Церква є пам'ятником архітектури XIX століття [2]. Свято-Троїцький храм виконаний у псевдоруському стилі.

Свято-Троїцький храм
47°16′32″ пн. ш. 41°40′17″ сх. д.
Країна Росія
Розташування Велика Мартинівка
Конфесія Православ'я
Тип православний храм
Стиль Псевдоруський стиль
Архітектор Мельников Аврам Іванович
Дата заснування 1904
Свято-Троїцький храм
Свято-Троїцький храм (Росія)

У храмі є частинки мощей Матрони Московської, Павла Таганрозького і великомученика Тимофія. Церкву відвідують в основному місцеві жителі, а не приїжджі, що пояснюється низьким рівнем розвитку інфраструктури села [1].

Історія

Перший Свято-Троїцький храм у Великій Мартинівці побудований ще в 1799 році з дерева. Гроші на будівництво пожертвував генерал-майор Дмитро Мартинович Мартинов. При церкві була каплиця в пам'ять смерті Олександра II [2].

У 1895 році Мартинівське церковно-приходське опікунство прийняло рішення про початок будівництва нової церкви на місці Свято-Троїцького храму [2].

Місце будівництва храму було освячено 26 травня 1896 року, у день коронації Миколи II [3]. Перший камінь був закладений на наступний день [1].

Коштів на проведення будівельних робіт у прихожан не вистачало, тому на парафіяльних зборах в 1900 році було вирішено звернутися за підтримкою до керівництва єпархії і з проханням на відкриття збору пожертвувань. У тому ж році розпочато будівництво за проектом архітектора А. В. Мельникова, який був розроблений кількома десятиліттями раніше [4]. Основні будівельні роботи були закінчені в 1904 році [2]. За словами місцевих жителів, у храмі з церковним хором виступав Федір Шаляпін [1].

У храмі є три вівтарі: головний ― в ім'я Святої Трійці, правий ― в ім'я мучениці цариці Олександри, лівий ― в ім'я святителя Миколая Мирлікійського [2].

У 1930 році церква була закрита, і у її будинку спочатку розміщувалося зерносховище, а потім ― майстерня машинно-тракторної станції і господарський склад. Розписи були замазані штукатуркою, іконостас зруйнований, дзвони скинуті. У 1945 році храм повернуто віруючим, але лише частково: на 4/5 його площі як і раніше розміщувалося зерносховище, що створювало великі незручності для парафіян, однак незважаючи на заяви Ростовського Єпархіального Управління з вимогами про звільнення церкви від сторонніх організацій, владою жодних заходів до цього прийнято не було [2].

У 1963 році церква повторно закрита на підставі того, "що у зв'язку з розпадом православного релігійного товариства протягом року не працювала» [2].

У 1991 році приміщення церкви звільнено від складу і в ньому почалися богослужіння. У 1994 році розпочалися реставраційні роботи [3]. У 2002 році була освячена архієпископом Ростовським і Новочеркаським Пантелеймоном. У 2004 році була відновлена дзвіниця[2].

Посилання

Примітки
  1. Уникальный храм в Ростовской области не указан ни в одном туристическом справочнике. www.donnews.ru. Процитовано 23 січня 2017.
  2. Храм Святой Троицы, сл. Большая Мартыновка | По благословению Преосвященнейшего Корнилия епископа Волгодонского и Сальского (ru-RU). holytrinityimp.cerkov.ru. Процитовано 23 січня 2017.
  3. Елена Александровна Пугачёва, Алексей Сергеевич Злыгостев. История архитектуры Нижнего Дона и Приазовья (Кукушин В.С.). rostov-region.ru. Процитовано 23 січня 2017.
  4. Большая Мартыновка|Церковь Троицы Живоначальной (рос.). sobory.ru. Процитовано 23 січня 2017.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.