Свілюков Олександр Федорович
Олександр Федорович Свілюков (* 30 березня 1924, Орловка — † 21 липня 2008, Київ) — полковник, повний кавалер ордена Слави.
| Олександр Федорович Свілюков | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||
| Народження |
30 березня 1924 Орловка, Новосибірська область | |||||
| Смерть |
21 липня 2008 (84 роки) Київ | |||||
| Поховання | Берковецьке кладовище | |||||
| Країна |
 СРСР Україна | |||||
| Освіта | КНУ імені Тараса Шевченка | |||||
| Роки служби | 1942—1947 | |||||
| Звання | полковник | |||||
| Війни / битви | німецько-радянська війна | |||||
| Нагороди |
| |||||
Біографія
Народився 30 березня 1924 року в селі Орловка Мошковського району Новосибірської області в сім'ї робітника. Росіянин. Закінчив 8 класів, курси змінних бурових майстрів. Працював буровим майстром у геологорозвідній партії. У Червоній Армії з січня 1942 року.
На фронті у Другу світову війну з вересня 1942 року. Командир відділення 674-го стрілецького полку (150-а стрілецька дивізія, 6-а гвардійська армія, 2-й Прибалтійський фронт) сержант Свілюков 20 грудня 1943 року біля села Зизи (за 17 км на захід від річки Невель в Псковській області) увірвався з групою розвідників в траншею, полонив трьох ворожих солдатів, які дали цінні відомості про розташування вогневих точок. 29 грудня 1943 року нагороджений орденом Слави 3 ступеня.
Розвідник 175-ї окремої розвідувальної роти тієї ж дивізії (3-тя ударна армія, 2-й Прибалтійський фронт) старший сержант Свілюков 3 липня 1944 року недалеко від річки Пустошка Псковської області у складі розвідувальної групи, зробивши в загородах супротивника проходи, увірвався в траншею, знищив декілька гітлерівців, одного захопив у полон. 3 серпня 1944 року нагороджений орденом Слави 2 ступеня.
25 липня 1944 року Свілюков разом із розвідниками на південний схід від населеного пункту Резекне (Латвія) взяв двох «язиків», які повідомили цінні відомості. 14 серпня 1944 року нагороджений орденом Слави 3 ступеня, 27 лютого 1958 року перенагражден орденом Слави 1 ступеня.
У 1945 році закінчив курси молодших лейтенантів. У 1947 році звільнений в запас. Жив в Києві. Закінчив Київський державний університет. Працював начальником відділу в Міністерстві геології УРСР.
Нагороджений орденом Вітчизняної війни 1 ступеня, Червоної Зірки, медалями. Учасник Параду Перемоги 1985 року. Помер 21 липня 2008 року. Похований на Берковецькому цвинтарі.
Література
- Лобода В.Ф. Солдатская слава. — Москва,1967. — Кн. 2. с. 290—291(рос.);
- Солдаты переднего края. — Новосибірськ, 1980. — С. 130—135(рос.);
- Дубров Б.И. Солдатская слава. 3-є вид. — Київ, 1987. — С. 342—343.(рос.)
Посилання
- www.az-libr.ru(рос.)
- Некрополі Києва(рос.)