Сезарія Евора

Народилася 27 серпня 1941 року в портовому містечку Мінделу на острові Сан-Вісенті, Кабо-Верде. Мати співачки працювала кухаркою. Батько, Жустіну да Круз Евора, гітарист і скрипаль, помер у 1948, коли Сезарії було лише 7 років[1]. Оскільки її мати Дона Джоана не могла виховувати всіх шістьох дітей, щоб якось полегшити свою долю, вона віддала Сезарію у десятирічному віці в дитячий будинок. Згодом Сезарія певний час перебувала під опікою монашок і тоді почала вивчати спів у хорі. Подорослішавши, Сезарія повернулася додому і стала допомагати матері.

Сезарія виросла в будинку в Міндело, який використовували інші співаки з 1940-х по 1970-ті роки, на 35 Rua de Moeda.[2] Згодом до будинку прийшли інші співаки з Кабо-Верде, включаючи Джо д'Елой, Бана, Едді Морено, Луїса Мораїса та Мануеля де Новаса, і саме там вона отримала музичну освіту.

У віці 16 років після знайомства з моряком Едуардо Евора починає виконувати пісні традиційного жанру морна. Переважно вона співала в місцевих кав'ярнях, готелях, матроських тавернах.

У 1960-х роках вона почала співати на португальських круїзних лайнерах, які зупинялись у Міндело, а також на місцевому радіо. Виступи майже не приносили прибутку, хоча після появи її пісень на Радіо Мінделу слава Евори поступово поширюється по всій країні. Наприкінці 60-их кілька касетних записів співачки надіслали до Португалії проте особливого успіху вони не мали.

Дім Сезарії Евори

1975 року у зв'язку з економічними труднощами співачка змушена була тимчасово припинити музичну кар'єру. Перерва тривала близько 10 років, протягом яких Евора мала також серйозні проблеми з алкоголем. В 1985 році співачка відновила свою діяльність і в найближчі роки здійснила кілька мандрівок до Португалії і США за підтримки відомого співака Бана.

1987 року в Лісабоні Сезарія знайомиться з французом кабовердійського походження Жозе да Сілва. Він запросив співачку до Парижа, де 1988 року було записано перший альбом співачки — La Diva aux pieds nus. Після виходу альбому співачка поступово стає відомою у Франції та інших країнах Європи. До виходу цього альбому вона записала свій перший альбом під назвою Cesária у 1987 році. Пізніше цей альбом був випущений на компакт-диску у 1995 році як Audiophile Legends.

У Mar Azul (Синє море), знаковому творі з її класичного однойменного альбому 1991 року, вона співає вірш креольскою, який «викликає гірко-солодкий, ностальгічний дух музики» (San Francisco Chronicle):[3]

О море, о синє море. Дозволь мені повернутися до Сан-Вісенте. Мій маленький дім. Щоб знову побачити маму. І поцілувати мою любов.

Проте справжній успіх прийшов у 1992 році після виходу 4-го альбому Miss Perfumado, який був проданий у більш ніж 300 000 примірників по всьому світу. Він включав одну з її найвідоміших пісень, Sodade.

У 1994 році Бау приєднався до її гастрольного гурту, а через два роки він став її музичним керівником до вересня 1999 року.

Вона також записала трек Ausência, створений Югославським музикантом Гораном Бреговичем, який був випущений в якості другої доріжки саундтрека фільму Андеґраунд (1995) Емира Кустуриці.

Її п'ятий альбом Cesária 1995 року приніс їй міжнародний успіх і першу номінацію на премію Греммі. У 1997 році вона стала лауреатом африканської музичної премії KORA у трьох категоріях, включаючи «Найкращий виконавець Західної Африки», «Найкращий альбом» та «Заслуги журі». У 2003 році її альбом Voz d'Amor був нагороджений Греммі у категорії Світова музика.

2004 — на прохання італійського співака Адріано Челентано взяла участь у записі його альбому «C'è sempre un motivo».

У 2006 році Евора зустрілася з Альберто Зеппієрі, італійським автором пісень, журналістом і продюсером[4] і погодилася зробити дует з Джанні Моранді, Джиджі Д'Алесіо та Роном.[5] Проект висвітлював і збирав кошти на Всесвітню продовольчу програму ООН, в якій Евора була послом з 2003 року.[6]

Пізніше, у 2006 році, вона випустила свій наступний альбом Rogamar. Він мав успіх і потрапив до шести європейських країн, включаючи Францію, Польщу та Нідерланди. Під час гастролей в Австралії в 2008 році вона перенесла інсульт. У 2009 році вона випустила свій останній альбом Nha Sentimento, записаний Жозе да Сілва в Міндело та Парижі. Альбом досяг 6 місця у Польщі та 21 місця у Франції.

У 2009 році Сезарія Евора стала лицарем Почесного легіону Франції, отримавши це визнання від міністру культури і комунікацій Франції Крістін Албанель, та ставши першою мешканкою Кабо-Верде з таким статусом.

В Україні Сезарія Евора виступала тричі, на концертах були аншлаги, хоча, загалом в країні, вона не мала широкої популярності. У 2009 році співачка повинна була виступати на музичному фестивалі Свірж у Львівській області, але фестиваль зі скандалом зірвали, тому виступ не відбувся.

Евора зустрічалася з Едуардо де Джоном Халіно, коли вона жила на Руа-де-Моеда. Вона також була родичкою відомого співака Бана.

Її двоюрідною сестрою була інша співачка Гермінія да Круз Фортес. Евора була тіткою Антоніо да Роша Евори та Ксав’є да Крус.

У 2010 році Евора виконала серію концертів, останній з яких був у Лісабоні 8 травня. Через два дні після серцевого нападу їй зробили операцію в місцевій лікарні в Парижі. Вранці 11 травня 2010 року її зняли зі штучної вентиляції легенів, а 16 травня її виписали з відділення інтенсивної терапії та транспортували до клініки для подальшого лікування. Наприкінці вересня 2011 року агент Евори оголосив, що вона припиняє свою кар’єру через поганий стан здоров’я.[7]

17 грудня 2011 року у віці 70 років співачка пішла з життя[8] у Сан-Вісенте, Кабо -Верде від дихальної недостатності та гіпертонії.[9] Іспанська газета повідомляла, що за 36 годин до її смерті вона все ще приймала людей і курила у своєму будинку в Міндело, популярному тим, що його двері завжди відчинені.[9]

• У 2003 році вона з'явилася на марці Кабо-Верде.[10]
• 3 вересня 2013 року її ім'я було публічно зголошено бельгійським музикантом Stromae, коли він випустив свій альбом Racine carrée, що включає Ave Cesaria – трек, який вшановує Евору, одну з улюблених виконавців Stromae.[11]
• 22 грудня 2014 року Банк Кабо-Верде представив нову серію банкнот, які вшановують діячів Кабо-Верде в галузях літератури, музики та політики. Її обличчя було зображене на новій банкноті ескудо 2000 року.
• Повнометражний документальний фільм Тчіндас, який отримав нагороду, – данина їй після її смерті та містить кілька її пісень.
• У грудні 2016 року співачка Fantcha випустила новий альбом під назвою Nôs Caminhada, на честь свого наставника Евори, включаючи ряд традиційних пісень (морни та коладейри), які були інтерпретовані Еворою.[3] У ньому також звучить особлива пісня Nôs Caminhada, яка згадує моменти, проведені з коханою людиною. Співачка вважає Евору другою мамою.
• 27 серпня 2019 року її відзначили Google Doodle у Канаді та деяких країнах Європи, Африки та Азії у її 78 -й день народження.[12][13][14]
• Посилаючись на вплив Евори, американська співачка та автор пісень Мадонна виконувала Sodade в прямому ефірі майже на кожному виступі свого туру Мадам Х 2019-20 роках, спочатку сольно, а згодом з артистом Кабо-Верде Діно Д'Сантьяго.

Скульптура Евори в однойменному аеропорту в Міндело, Кабо-Верде

• 8 березня 2012 року її ім'ям був названий аеропорт Чезарія Евора, Міндело, третій за завантаженістю аеропорт Кабо-Верде. У тому ж році біля входу в термінал була встановлена її статуя, а всередині будівлі терміналу також було додано фреску.
• 18 червня 2014 року її іменем була названа невелика нова вулиця в XIX-му окрузі Парижа. Вона розташована недалеко від бульвару Макдональд у кварталі Пон-де-Фландр. На її честь також названо кілька житлових вулиць у Європі. Франція назвала кілька вулиць на честь співачки.
• 19 вересня 2014 року відділ Сени-Сен-Дені назвав на її честь новий коледж у Монтрей, розташований на вулиці Жарден Дюфур.
• У 2014 або 2015 році вулицю на заході столиці Кабо-Верде Праї було названо на її честь у Пальмарехо-Гранде біля Університету Жана Піаже. Вона перетинає проспект Евгеніо Паула де Таварес.
• На її ім’я названі два види фауни: метелик сімейства Lycaenidae на ім’я Chilades evorae, що зустрічається на острові Санто-Антао, та вид морського слимака, який називається Aegires evorae, який існує на північному сході острова Сал в район Кальхетінья.

• Великий хрест ордена принца Енріке, Португалія (31 травня 1999)[15]
• Grammy (2004)[16]
• Victoire de la Musique (2004)[17]
• Орден Почесного легіону (9 лютого 2009)[18]

• Офіційна сторінка (англ.) (фр.)
• Сайт присвячений творчості Сезарії (фр.)
• The International Country of Cesária Évora
• Біографія на RFI Musique (фр.)
• Boston Globe article
• BBC
• Biography at Africanmusic.org