Селиська (Перемишльський повіт)

Розташування

Розташоване недалеко від кордону з Україною. Село розташоване за 9 км на схід від Перемишля та 71 км на схід від Ряшева.

Історія

Входило до складу Медицького ключа у складі Перемишльського староства Перемишльської землі Руського воєводства до 1772 року.

У 1880 році село належало до Перемишльського повіту Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорської імперії, в селі було 104 будинки і 585 жителів (551 греко-католик, 1 римо-католик і 33 юдеї).[2] Наприкінці XIX століття в селі зведено фортифікаційні укріплення кільцевої оборони фортеці Перемишль.

Під час українсько-польської війни і битви за Перемишль у листопаді 1918 року в Селиськах загинуло четверо вояків Української Галицької Армії — Іван Сорока, Макар Сеник, Іван Стисло і Ефрозина Щирба.

У 1939 році в селі проживало 940 мешканців, з них 830 українців, 30 поляків, 50 польських колоністів міжвоєнного періоду і 30 євреїв[3]. Село входило до ґміни Поповичі Перемишльського повіту Львівського воєводства.

Наприкінці вересня 1939 р. село зайняла Червона армія. 27 листопада 1939 року постановою Президії Верховної Ради УРСР село у складі повіту включене до новоутвореної Дрогобицької області[4]. В червні 1941, з початком Радянсько-німецької війни, село було окуповане німцями. В липні 1944 року радянські війська оволоділи селом, а в травні 1948 року село зі складу Дрогобицької області передано Польщі. Українців добровільно-примусово виселяли в СРСР.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 314 75 219 20
Жінки 386 85 225 76
Разом 700 160 444 96

Церква

У 1917 році українці збудували дерев’яну греко-католицьку церкву Покрови Пресвятої Богородиці. До їх депортації була парафіяльною церквою, яка належала до Медицького деканату Перемишльської єпархії. До нинішнього дня з церкви залишилися тільки рештки фундаменту.

Пам'ятки

Форт "W I Salis Soglio"
  • Форти кільцевих оборонних укріплень фортеці Перемишль.
  • Колишня австрійська казарма зламу XIX-XX століть, з 1960-х років — школа.
  • Колишній греко-католицький цвинтар поблизу місця, де стояла церква; уціліло 24 надгробки, серед них і загиблим в обороні ЗУНРу від поляків у 1918 році.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.