Семенко Юрій Сергійович

Юрій Семенко
Юрій Семенко в молодих літах
Ім'я при народженні Юрій Семенко
Народився 30 квітня 1920(1920-04-30)
Михайлівка, Апостолівський район, Дніпропетровська область
Помер 7 березня 2003(2003-03-07) (82 роки)
Мюнхен, ФРН
Поховання Вальдфрідгоф
Національність українець
Діяльність прозаїк, історик, публіцист
Мова творів українська
Роки активності від 1944
Magnum opus «Шахи в Україні», «Тички»
Премії Воєнний Хрест УНР, Золота медаль Т. Г. Шевченка[1]

Семенко Юрій (* 30 квітня 1920 рік, Михайлівка, Апостолівський район, Дніпропетровська область — † 7 березня 2003[2] рік, Мюнхен) — український журналіст і політичний діяч, перший історик вітчизняних шахів.

Рід
  • Семенко Гордій Корнійович (1863—1933) — дід по батькові. Помер голодною смертю у Голодомор.
  • Шевченко Мар'яна Корніївна (уроджена Семенко) — померла від голоду в перший день Великодня в квітні 1933 року. Її чоловік Василь помер від голоду на тиждень раніше.
  • Семенко Степан Гордійович — рідний дядько Юрія Семенка, селянин. Помер від голоду в квітні 1933 року. Його дружина Надія згоря повісилась.
  • Семенко Олекса Степанович (1922—після 1945) — син Семенка С. Г. У 1941 році взяв активну участь у створенні Української поліції. Коли побачив, що вона займається пиятством та визисками, з наказу німців вивозить молодь на примусову роботу до Німеччини, пішов добровольцем у вермахт. У квітні 1945 року потрапив у полон до Червоної армії. Отримав 20 років концентраційного табору в Ярославській області Росії, де й помер.
  • Семенко Григорій Гордійович (1894—н/д) — покинув село, тікаючи від колективізації у 1930 році. Працював шахтарем на копальні ім. Дзержинського в Кривому Розі. Згодом був заарештований і відбував покарання на будівництві каналу Волга-Москва.

Життєпис

Хоча батько маленького Юрія Семенка Сергій Гордійович Семенко був селянином-бідняком, це не врятувало його від необґрунтованих звинувачень радянської влади. Восени 1929 року його заарештували і за ст. 54/8-10 Кримінального кодексу РСР вислали на північ Росії. Десятирічним хлопчиком у 1930 з родиною вивезений у Північний край Росії (тепер Архангельська область), де від осені 1929 в тюрмі вже був батько. Від квітня 1930 р. — спецпереселенець у таборі Пермілове біля Архангельська. Студент Дніпропетровського державного університету і Запорізького педагогічного інституту (закінчив 1941 року). Перед війною одержав диплом викладача української мови й літератури. За німецької окупації працював у системі народної освіти в Апостоловому на Дніпропетровщині. Від жовтня 1941 до 1944 року — голова «Просвіти» округи Апостолове — Кривий Ріг. Член групи ОУН у Кривому Розі під проводом Сергія Шерстюка.[3]

З 1944 р. у Німеччині як остарбайтер — вантажник вугілля в депо Ганновера. 1950—1954 — співредактор газети «Українські вісті» (Новий Ульм) та видаваного при ній російськомовного місячника «Освобождение».

1957—1966 — редактор газети «Український селянин», лідер Селянської Партії. Член Української Національної Ради. Був керівником представництва Української Народної Республіки в Німеччині.

Від 1971 р. — лідер Союзу Земель Соборної України. У будинку Юрія Семенка в Мюнхені у післявоєнні роки мешкав Тарас Бульба-Боровець. Семенко підтримував дружні зв'язки з Наталкою Павлушковою і Наталкою Полонською-Василенко.

Помер у Мюнхені 2003 р. Похований на цвинтарі Вальдфрідгоф.

Праці
Могила Юрія Семенка на мюнхенському цвинтарі Вальдфрідгоф
  • «Пам'яті В. А. Доленка». — Мюнхен, 1975.
  • «Шахи в Україні». — Мюнхен, 1980; друге видання — Львів, 1992.
  • «Наталя Павлушкова». — Мюнхен—Львів: Червона калина, 1999. — 256 с.
  • «Тички» — тритомник спогадів
  • Упорядник збірника «Голод 1933 р. в Україні» (Мюнхен, 1963; друге видання — Дніпропетровськ, 1993),
  • Упорядник збірника сучасної української народної творчості «Народне слово» (Мюнхен, 1964, друге видання — Львів, 1992),
  • Автор статей про В. А. Доленка та Селянську партію

Архів

У 2005 році журналіст Петро Безпалько передав архівні документи Ю.Семенка до Наукової бібліотеки НаУКМА. Це документи, що датуються в основному періодом 1990-х — початку 2000-х рр. і включає його листування з українськими журналістами, науковцями, статті та замітки про Ю.Семенка в українській періодиці, фотографії Ю.Семенка[4].

Примітки
  1. http://www.scribd.com/doc/14840330/Svoboda200023
  2. Церква і Життя. ч. 15 , 2 −15.6.2003 стр. 12 і 13
  3. Юрій Щур. Історія Криворіжжя в роки Другої світової війни. 2006. с. 1
  4. Опис документів постійного зберігання журналіста, редактора, письменника, громадського діяча, історика українських шахів Семенка Юрія Сергійовича (30.04. 1920 —07.03. 2003), які представлені у фонді № 21 Наукового архіву Наукової бібліотеки НаУКМА.

Джерела

Юрій Семенко зі своїм двоюрідним братом:

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.