Семюель Пітер

Семюель Пітер був чемпіоном Нігерії серед любителів, виграв чемпіонат Африки (3 зона). 2000 року він представляв Нігерію на Сіднейській олімпіаді, де програв у чвертьфіналі італійському боксеру Паоло Відоц розділеним рішенням суддів.

Дебют Семюеля Пітера на професійному ринзі відбувся 6 лютого 2001 року в місті Алмати, Казахстан, де він нокаутував Георгія Христова у першому раунді.

Дорога до першого значного титулу для Семюеля Пітера не видавалась важкою: він рішуче розправлявся з кожним суперником, що ставав у нього на заваді. Протягом 2001 — 2004 років він здобуває 20 перемог поспіль, з яких лише три визначені рішенням суддів, а решта — нокаутом. 4 грудня 2004 року Пітер здобуває перший значний титул: чемпіона США за версією Північноамериканської федерації боксу (дочірня організація в структурі WBC). В боротьбі за чемпіонський пояс цієї організації Пітер відправляє в нокаут досвідченого ветерана Джеремі Вільямса. Далі слідує низка вдалих захистів титулу і здобуття аналогічного за версією Американської асоціації боксу (дочірня організація в структурі IBF) і вихід на першість світу.

24 вересня 2005 року Семюель Пітер вийшов на бій за вакантний титул чемпіона світу за версією WBO проти українського важковаговика Володимира Кличка. У важкому протистоянні, тричі відправивши Володимира у нокдаун, Пітер поступився українцю за одностайним рішенням суддів.

Повторний захід на титул Пітер зробив через півтора року, попередньо здолавши чемпіона світу в трьох вагових категоріях американця Джеймса Тоні в боротьбі за тимчасову першість. Проти Тоні Семюель Пітер виступав двічі поспіль, оскільки перший бій, виграний Пітером за роздільним рішенням суддів, примусив Міжнародну боксерську асоціацію провести реванш. В другому бою Пітер знову виграв у незручного опонента, цього разу його домінування оцінили всі суді поєдинку.

8 березня 2008 року Сем Пітер став виключним чемпіоном світу у важкій ваговій категорії за версією WBC. Цим титулом нігерійцю поступився росіянин Олег Маскаєв, відправлений Пітером у технічний нокаут в шостому раунді.

Восени 2008 року в кар'єрі Пітера настає спад. Семюель програє здобутий титул старшому брату свого першого кривдника — Віталію Кличку, а в березні 2009 року поступається Едді Чемберсу за переважним рішенням суддів.

Взявши невелику перерву, Семюель Пітер повертається на ринг в своїй минулій формі: у трьох коротких поєдинках він долає нокаутами Маркуса Маꥳ, Рональда Беламі, Гейба Брауна, і виходить на відбірковий двобій проти домініканця Наґі Аґілери, якого також перемагає технічним нокаутом. Міжнародна боксерська асоціація визначає Пітера основним претендентом на пояс діючого чемпіона світу Володимира Кличка.

Бій за титул, і, за збігом, матч-реванш, відбувся 11 вересня 2010 року. Бій проходив під повним контролем чемпіона, характеризувався змінним темпом і зловживанням клінчем з боку Пітера. На другій хвилині десятого раунду Кличко відправив нігерійця в нокаут.

• Статистика Семюелья Пітера на BoxRec (англ.)

1. BoxRec's Annual Ratings: Heavyweight Annuals. boxrec.com. Процитовано 23 грудня 2020.