Сергієнко Леонід Григорович

У 1981 році закінчив Дніпровський державний університет за спеціальністю «радіофізик, інженер-електронник». [5]

Після закінчення навчання пішов працювати на Дніпропетровський машинобудівний завод наладчиком радіоапаратури. Через рік, 1982 року пішов на підвищення і став заступником начальника цеху. 1983 року пішов з заводу і став працювати на овочевій базі електрослюсарем.

Із розпадом СРСР став заробляти торгівлею білоруськими шпалерами. 1995 року заснував завод з виробництва шпалер «Дніпромайн» (нині — «Вініл»),[6] згодом німецькі партнери покинули роботу в компанії, залишивши її Сергієнкові. Тоді ж Леонід відкрив компанію «Ніктранс», що займалась перевезеннями. Став депутатом міської ради і отримав головні маршрути міста для своєї компанії. [3] У парку Сергієнко понад 125 вантажівок Volvo і Merсedes. [7]

З 2002 року серйозно займається політикою. Після обрання депутатом парламенту, Сергієнко лобіював інтереси свого бізнесу, був автором законопроектів, які передбачали скасування податків при ввезенні в Україну сировини для виробництва шпалер. [3][8]

У ВРУ Леонід спочатку працював у фракції ЗаЄдУ, потім перейшов до ППУ, після цього приєднався до «Трудової України», далі — СПУ Олександра Мороза. На чергових виборах підприємець не пройшов до парламентуі став заступником міністра в Міністерстві транспорту, де працював до 2010 року. Після звільнення перейшов до Фронту змін Яценюка.

11 жовтня 2013 року разом із нардепом Андрєм Павелком Сергієнка виключили з фракції "Батьківщини", за систематичне невиконання рішень фракції щодо голосувань. [9][10] З того часу — безпартійний. [11]

• 1972–1973 — токар КБ «Прогрес» в Запоріжжі.
• 1973–1975 — служба в збройних силах СРСР.
• 1975–1981 — студент Дніпровського державного університету.
• 1981–1983 — регулювальник радіоапаратури Дніпровського машинобудівного заводу; заступник начальника цеху радіозаводу, місто Дніпропетроваськ.
• 1983–1993 — старший інженер заводу «Полімермаш»; слюсар контрольно-вимірювальних приладів і автоматики овочевої бази; електрослюсар житлово-комунального відділу заводу пресів, водій ПК «Огоньок» в Дніпрі.
• 1993–1994 — директор МП «ЭДСИ», 1994–1995 — директор АТЗТ «Буддніпросервіс».
• З 2002 — член наглядової ради Енергоатому. [13]
• 1995–2002 — директор українсько-німецького АТЗТ «Дніпромайн», Дніпро.
• 1998–2002 — депутат Дніпровської міської ради.
• Член Партій промисловців і підприємців України (2002–2005) та СПУ (з 2005).
• 23 серпня 2006 — 6 лютого 2008 — заступник Міністра транспорту та зв'язку України, 6 лютого — 10 вересня 2008 — заступник Міністра транспорту та зв'язку України — директор Державного департаменту автомобільного транспорту, 10 вересня 2008 — 1 липня 2009 — заступник Міністра транспорту та зв'язку України — директор Державної адміністрації автомобільного транспорту.

Вважається одним з найбагатших нардепів від Бітьківщини. Згідно з декларацією за 2011 рік, він заробив 28 млн грн, його дружина — 25 млн. [14] Леонід має шість земельних ділянок, великий будинок і квартиру, чотири дачі і сім об'єктів комерційної нерухомості. На офіційних банківських рахунках депутата близько 4 млн грн. [3]

Декларація за 2013 рік показує прибуток в 107,8 млн грн, членів сім'ї — 21 млн грн, з яких 49 млн — «дарунки, виграші і призи». [15]

Сергієнко брав в оренду шість земельних ділянок загальною площею 38 тис. м² за 589.448 грн. Він має житловий будинок площею 1717,9 м², квартиру площею 146,1 м², чотири садових будинки загальною площею 2646,6 м² та іншу нерухомість загальною площею 30.609 м².

Нардепу належать:

• автомобілі: Toyota Tundra (2008), Lexus LX 570 (всього три штуки: 2008, 2011 і 2012 років), Mercedes S65 (2004), Mercedes Sprinter (2012), Maserati Quattroporte (2013)
• катер Super Air Nautique (2008),
• катер прогулянковий Aquador 25CE Bella OY (2010). [15]
• вертоліт Eurcopter MBB-BK (2002), придбаний за 4 мільйони 260 тисяч гривень. [16]

Великий автопарк є і у його дружини - дві Toyota Land Cruiser 1997 і 2004 року випуску, Lexus LX 570 2011 року та Mercedes ML-63 2008 року випуску, а також чотири автобуси. На рахунках в банку у Сергієнко в 2011 році перебувало 1 мільйон 778 тисяч гривень, який він поклав в тому ж році. Розмір внесків у підприємства становив 1 мільйон 840 тисяч гривень.

Дружина Сергієнко Томара Карповна, (* 1 лютого 1955), виховує двох дітей.

• орден «За заслуги» III (1999), II ступенів (2004),
• почесна грамота Верховної Ради України (2005),
• кавалер Офіцерського Хреста Ордену Святого Станіслава IV ступені.

• Верховна Рада України
• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І.С.»