Середньонідерландська мова

Середньонідерландська мова або Середньоголландська мова — загальноприйнята назва для групи тісно зв'язаних між собою Західногерманських діалектів, розповсюджених на території так званих Нижніх земель з 12 по 16 століття. Фактично був варіантом франкської мови. Є проміжною ланкою між старонідерландською та сучасною нідерландською мовами. Північну середньонідерландську називають також Diets.

Старонідерландська мова
dietsc, duutsch
Поширена в Нижні землі
Носії мертва мова
(існувала з12 до 16 століття)
Писемність Латиниця,
Класифікація

Індоєвропейські мови

Германські мови
Західногерманські мови
Франкська мова
Середньонідерландська мова
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1 —
ISO 639-2 dum
ISO 639-3 dum
Якоб ван Марлант, Der naturen bloeme, перша енциклопедія народною мовою, 1270 рік

Тексти середньонідерландською

Перші тексти середньонідерландською мовою відносяться до середини 13 століття і являють собою документи. Література виникла трохи пізніше. До неї можна віднести Sente Servas Генріха фон Фельдеке, лицарські романи Floyris ende Blantseflur і Aiol. Велике значення мала творчість Якоба ван Марланта, якому належить велика кількість літературних творів середньонідерландською та старофранцузькою. До 14 століття центр середньонідерландської літератури переноситься з Лімбурга та Нижнього Рейну в Брабант, де відбувається розвиток літературної містики і драми (Abele Spelen, der Elckerlijc, Marieken van Nieumeghen).

Характеристика

Фонетика
Приголосні звуки старонідерландської мови
Губні Зубні/
Ясенні		 Середньопіднебінні Задньоязикові Гортанні
Носові m n
Проривні Глухі p t k
Дзвінкі b d
Фрикативні Шиплячі Глухі s
Не шиплячі f z x h
Дзвінкі v ɣ
Апроксиманти l j w
Ротичні r
Голосні середньонідерландської мови
Голосний переднього ряду Голосний середнього ряду Голосний заднього ряду
неокруглений округлений неокруглений
короткий довгий короткий довгий короткий короткий довгий
Голосний високого піднесення ɪ iː ʏ yː (ʊ) (uː)
Голосний високо-середнього піднесення e eː øː ə o oː
Голосний середнього піднесення ɛː ɔː
Голосний низького піднесення a aː ɑː


Були присутні також дифтонги — iə, uə, ɛi, ʏi, ɔu.

Відмінки

Мова мала 4 відмінки — називний, родовий, давальний знахідний.

Приклад відмінювання означеного артикля die, dat.

Відмінок Чоловічий рід Жіночий рід Середній рід
Однина
Називний відмінок die die dat
Знахідний відмінок den
Давальний відмінок der den
Родовий відмінок des des
Множина
Називний відмінок die
Знахідний відмінок
Давальний відмінок den
Родовий відмінок der

Орфографія

Середньонідерландська мова використовувала латинський алфавіт, який не був розроблений спеціально для її написання. Різні автори використовували різні правила орфографії. Використання традицій сусідніх держав та їхніх мов призвело до появи безлічі способів записування середньонідерландської мови. Орфографія мови не була стандартизованою, і сильно варіюється в залежності від часу та місця написання тексту. Крім того, одне слово може писатись по-різному в межах одного тексту. Автори писали, керуючись власним смаком, багато з них вважали що більш естетично слідувати французькій чи латинській орфографії, що часом призводило до абсолютної невпізнаності слова.

Діалекти

Середньонідерландська мова не була уніфікованою. Мова була різною у різних частинах території її поширення, використовувалась різна лексика, не було однакової вимови. Часто межа діалекту збігалась з політичними кордонами. У середньонідерландській виділяли такі діалекти:

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.