Сережки

Сере́жки[1], або се́рги[2], діал. ковтки́[3], ку́льчики[4] — прикраси, що носять у проколах, зроблених у вусі.

Сережка київського типу. 12 ст. Золото, скань. У цей час зберігається у Російському Державному Історичному Музеї.

Поширені як серед жінок (як правило — парні), так і серед чоловіків (як правило — непарні).

Етимологія

Слова серга, сережка вважають запозиченнями з російської мови, де їхнє походження пояснюють по різному: або від дав.-рус. усерѧзь («вушна прикраса»)[5] < прасл. *userędzь < гот. *ausihriggs, *ausahriggs («вушне кільце»)[6], або як тюркізм (пор. дав.-чув. *śürüɣ — «кільце», каз. сырға)[5].

Щодо діалектних найменувань, назва кульчики походить з пол. kulczyk (контамінація kolczyk і kulka)[7], а слово ковтки зводиться до прасл. *kъltati — «ворушити, хитати; штовхати»[8] (пор. колти).

Історія

В «Історії» Льва Диякона є опис зустрічі князя Святослава Ігоревича із візантійським імператором Іоанном I Цимісхієм, де згадується, що Святослав носив сергу, прикрашену трьома дорогоцінними каменями.

У козаків

Сережка в лівому вусі у козака означала, що він один син у матері, сережка в правому — останній чоловік у роду.

Сьогодні
  • Пусети (вони ж «цвяшки») — мініатюрні сережки, які кріпляться до мочки вуха за допомогою штифта («цвяха»), що утримується затиском.
  • Моно-сережки — одиночна або непарна прикраса, яку надягають на одне вухо.
  • Сережки-люстри — вечірні, об'ємні сережки.
  • Тунелі
  • Конго — сережки круглої форми.
  • Сережки для Пірсингу тощо.
  • Кафи — сережки, розташовані на різних частинах вуха; можуть вимагати проколу або кріпиться як кліпси.

Сучасні тенденції не роблять різниці за статевою ознакою, дозволяючи носити сережки як жінкам, так і чоловікам. Також не втрачають своїх позицій у світі моди й золоті сережки з благородним камінням: сережки з цитрином, сережки з хризолітом, сережки з діамантами.

На сьогодні альтернативою сережок є прикраси, які не потребують проколів, такі як Кліпси і Кафи.

Див. також

Примітки
  1. Сережка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Серга // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Ковтки // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Кульчик // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  6. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка. — Прогресс. — М., 1964–1973. — Т. 4. — С. 170-171.
  7. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  8. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці. — 572 с.

Література
  • Рыбаков Б. Декоративно-прикладное искусство Руси X—XIII веков. Иллюстрированный альбом. Издательство «Аврора», Ленинград, 1971 г. (рос.)
  • Винокур І. С., Якубовський В. І., Журко О. І., Мегей В. П. 2003. «Археологія», № 1, 2003
  • М. М. Назимок, О. К. Шликов, Т. М. Артюх Пробірний контроль. Експертна оцінка ювелірних виробів з дорогоцінних металів
  • Berit Bungum A cross-case study of teashers realising technology as a new subject of teaching (англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.