Сидоренко Володимир Петрович

Володимир Петрович Сидоренко (нар. 23 вересня 1976, Енергодар) — український боксер-професіонал, що виступав в легшій (Bantamweight) ваговій категорії. Бронзовий призер літніх олімпійських ігор 2000, чемпіон Європи (1998, 2000), срібний призер чемпіонату світу (2001), чемпіон світу за версією WBA (2005—2008).

Володимир Сидоренко
Загальна інформація
Повне ім'я Володимир Петрович Сидоренко
Громадянство  Україна
Народився 23 вересня 1976(1976-09-23) (45 років)
Енергодар Україна
Проживання Гамбург Німеччина
Alma mater Запорізький національний університет
Вагова категорія Легша вага (англ. bantamweight)
Стійка Правша
Зріст 162 см
Стиль ортодокс
Нагороди
Почесна відзнака Президента України
Професіональна кар'єра
Перший бій 3 листопада 2001
Останній бій 4 грудня 2010
Пояс WBA (2005—2008)
Боїв 27
Перемог 22
Перемог нокаутом 7
Поразок 3
Не відбулося 0
Спортивні медалі
Представник  Україна
Бокс
Олімпійські ігри
Бронза 2000 Сідней найлегша
Чемпіонат світу з боксу
Срібло 2001 Белфаст найлегша
Чемпіонат Європи з боксу
Золото 1998 Мінськ найлегша
Золото 2000 Тампере найлегша

Заслужений майстер спорту України.

Володимир — брат-близнюк Валерія Сидоренко, теж боксера, чемпіона Європи серед любителів.

Перший тренер Манзуля Володимир Романович.

Біографія

Володимиру, як і його брату Валерію, захоплення спортом з ранніх років прищепив батько — Петро Петрович, який працював в той час тренером по боротьбі самбо. Після того, як батько завершив тренерську роботу, брати перейшли в секцію боротьби дзюдо, а потім в секцію вільної боротьби. Боксерська кар'єра братів почалась в 1988 році, в 12-річному віці, коли школа боксу в Енергодарі була однією з найкращих в області. Брати попали до рук молодого, але вже досить досвідченого тренера Володимира Романовича Манзулі, який побачив в хлопцях талант і виховав в них дух справжніх чемпіонів. «Спочатку бокс був лише захопленням», — згадував Володимир. «Але тренер поступово підвів нас до того, що бокс — це спорт. Дехто приходив на заняття, отримував но носі і більше не повертався. А тренер вчив нас захищатися. У нас були дуже гарні і складні тренування. Ми цілком віддавали себе боксу».

Після численних зборів, тренувань і вдалих виступів на змаганнях брати в 1993 році попадають до складу національної збірної України. А через рік призиваються в армію, у київську 220-ту спортроту Центрального Спортивного Клуба Армії (ЦСКА). Тренер спортклубу Вадим Олексійович Золотарьов був другом Володимира Романовича і вони, в тренерському тандемі почали тренувати братів Сидоренко до завершення їх любительської кар'єри.

Аматорська кар'єра

За роки служби брати Сидоренко взяли участь у 4-ох чемпіонатах світу серед військовослужбовців. Володимир на 3-ох чемпіонатах світу став чемпіоном: в 1995 році в Італії, в 1997 році в США, в 1999 році в Німеччині. За час любительської кар'єри Володимир ставав переможцем матчевих зустрічей США — Україна і Україна — Куба. На чемпіонаті світу 1997 програв в першому бою Ігорю Самойленко (Молдова) — 6-7. 1998 року в Мінську (Білорусь) і 2000 року в Тампере (Фінляндія) Володимир став чемпіоном Європи.

Чемпіонат Європи 1998

  • В 1/8 фіналу переміг Даніеля Заячковського (Польща) — 8-1
  • В 1/4 фіналу переміг Агасі Агагюльогли (Туреччина) — 5-4
  • В півфіналі переміг Рамаза Газашвілі (Грузія) — 3-1
  • В фіналі переміг Ільфата Рязапова (Росія) — 5-0

На чемпіонаті світу 1999 переміг в 1/8 Равката Єралієва (Узбекистан), а в 1/4 поступився румуну Вальдемару Кукеряну.

Чемпіонат Європи 2000

  • В 1/4 фіналу переміг Халіл Ібрагім Турана (Туреччина) — 7-3
  • В півфіналі переміг Севдаліна Христова (Болгарія) — 9-1
  • В фіналі переміг Богдана Добреску (Румунія) — 9-1

Володимир Сидоренко взяв участь в Літніх Олімпійських іграх 2000 в Сіднеї (Австралія), де був капітаном Олімпійської збірної України по боксу. У ваговій категорії до 51 кг він став бронзовим призером.

Олімпійські ігри 2000

  • 1/16 фіналу. Переміг Даніеля Понсе (Мексика) 16-8
  • 1/8 фіналу. Переміг Омара Нарваеса (Аргентина) 16-10
  • 1/4 фіналу. Переміг Анджея Ржаного (Польща) RSC
  • 1/2 фіналу. Програв Віджану Понлід (Таїланд) 11-14

Виступив на чемпіонаті світу 2001 року в Белфасті (Ірландія), де став срібним призером.

Чемпіонат світу 2001

  • В 1/16 фіналу переміг Ліама Канінгема (Ірландія)
  • В 1/8 фіналу переміг Маікро Ромеро (Куба) — 21-20
  • В 1/4 фіналу переміг Вардана Закаряна (Німеччина) — 34-24
  • В півфіналі переміг Георгія Балакшина (Росія) — 25-6
  • В фіналі програв Жерому Тома (Франція) — 29-38

Професіональна кар'єра

В кінці 2001 року Володимир підписав контракт з професійним клубом «UNIVERSUM-BOX-PROMOTION», де почалася його професіональна кар'єра.

18 травня 2004 року завдав поразки до того непереможному ганцю Джозефу Агбеко.

26 лютого 2005 року в бою проти мексиканця Хуліо Зарате виборов вакантний пояс WBA в легшій вазі,[1] який успішно захистив шість разів.

15 липня 2005 року завдав першої поразки до того непереможному тайському боксеру Пунсовату Кратінгдаєнгджіму.[2]

Втратив титул чемпіона 31 травня 2008 року в бою проти панамця Ансельмо Морено.[3] 2 травня 2009 року в реванші знов зазнав поразки від Морено, не зумівши повернути звання чемпіона.[4]

Турнір на призи братів Сидоренків

Разом з братом-близнюком заснував щорічний Турнір на призи братів Сидоренків. Перші три турніри були проведені в м. Енергодар. З 2008 року проводилися восени в м. Севастополь.

Після завершення виступів

У 2000-х та на початку 2010-х років жив у місті Севастополь, де відкрив школу боксу братів Сидоренків. Кілька років провів у Києві, працював генеральним секретарем Київської міської федерації боксу.

З 05.04.2017 в.о. директора Державного підприємства «Інформаційно-аналітичний центр», засновником якого є Міністерство молоді та спорту України[5].

З 22.04.2019 в.о. директора Державного підприємства «Спортивна аптека»[6].

На місцевих виборах в Україні 2020 балотувався в мери Енергодару.[7]

Особисте життя

Одружений на Шпаковській Наталії Федорівні, має сина Сидоренко Платона Володимировича та доньку Сидоренко Софію Володимирівну. Усі є громадянами Росії.

Державні нагороди

Примітки

  1. Сидоренко стал чемпионом мира по версии WBA. podrobnosti. 28 лютого 2005. Процитовано 21 грудня 2019.
  2. Владимир Сидоренко отстоял титул чемпиона мира! - Мировой бокс - Новости бокса - BOXNEWS.com.ua. www.boxnews.com.ua. Процитовано 21 грудня 2019.
  3. Сидоренко уступил Морено титул чемпиона WBA в легчайшем весе. Sports.ru. Процитовано 21 грудня 2019.
  4. Сидоренко вновь проиграл Морено. СПОРТ.UA (рос.). Процитовано 21 грудня 2019.
  5. Перегляд декларації | ЄДИНИЙ ДЕРЖАВНИЙ РЕЄСТР ДЕКЛАРАЦІЙ. public.nazk.gov.ua. Процитовано 23 жовтня 2019.
  6. PEP: Сидоренко Володимир Петрович, Державне підприємство "Спортивна аптека", Керівник. PEP.org.ua (укр.). Процитовано 23 жовтня 2019.
  7. Володимир Сидоренко: «Під час спортивної кар’єри слово Енергодар було написане на моїх шортах»: Федерацiя боксу України. fbu.org.ua. Процитовано 4 жовтня 2020.
  8. zakon.rada.gov.ua https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1114/2000#Text Пропущений або порожній |title= (довідка). Процитовано 4 жовтня 2020.

Посилання

https://boxrec.com/en/proboxer/73726

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.