Силібінін

Силібінін (INN), також відомий як силібін, (назва походить від латинської назви роду Розторопша Silybum) основний діючий компонент силімарину, стандартизованого екстракту насіння розторопші плямистої, що містить суміш флавонолігнанів таких як силібінін, ізосилібінін, силікристин, силідіанін та інші. 

Силібінін
Систематизована назва за IUPAC
(2R,3R)-3,5,7-тригідрокси-
2-[(2R,3R)-3-(4-гідрокси-3-метоксифеніл)-2-(гідроксиметил)
-2,3-дигідробензо[b][1,4]діоксин-6-ил]хроман-4-он
Класифікація
ATC-код A05BA03
PubChem 31553
CAS
DrugBank
Хімічна структура
Формула C25H22O10 
Мол. маса 482.44 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність
Метаболізм
Період напіввиведення
Екскреція
Реєстрація лікарського засобу в Україні

Сибілінін є майже еквімолярною сумішшю двох діастереомерів, силібініну A та силібініну B.[1] Силібінін пригнічує кілька фармокологічних ефектів, зокрема в печінці, крім того є певні клінічні свідчення, на користь використання силібініну як підтримувального елемента при деяких типах цирозу печінки.[2]

Фармакологія

Недостатня розчинність у воді та біодоступність силімарину стала причиною розробки покращених формуляцій. Силіпід (торгова назва Siliphos), комплексний препарат силімарину та фосфатидилхоліну (лецитин) має майже 10-кратно більшу біодоступність від силімарину,[3] хоча попередніми дослідженнями було встановлено, що біодоступність силіпіду є вищою від силімарину лише в 4.6 разів.[4] Існують також повідомлення, що комплекс β-циклодекстрину та силімарину має більшу розчинність в порівнянні до силімарину.[5] Експерименти з глікозидами силібініну, показали що ці сполуки мають більшу розчинність у воді і сильніший гепатопротекторний ефект.[6]

Існують повідомлення, що силімарин пригнічує цитохром P-450, тому не слід виключати взаємодію з ліками, що утилізуються в основному через Р450.[7]

Токсичність

Вплив високих доз силібініну вивчався в клінічному дослідженні на людях з раком простати, результати якого свідчать, що денна доза 13 грам переноситься легко, а єдиним побічним ефектом є безсимптомна гепатотоксичність, яка провлялася гіпербілірубінемією та підвищеним рівнем аланінамінотрансферази. [8]

Силімарин також не показав ембріотоксичних властивостей в дослідах на тваринах.[9][10]

Використання в медицині

Силібінін використовується в деяких країнах як ліки для терапії токсичних уражень печінки: у випадках отруєння блідою поганкою; як додаткову терапію при хронічних гепатитах та цирозі. Хімічно модифікований, з метою більшої розчинності у воді, силібінін поставляється під торговою маркою Legalon® SIL. Силібінін також входить до складу препаратів силімарину.

Потенційне використання у медицині

Силібінін досліджується з метою визначити можливість використання для лікування раку (наприклад у зв’язку зі здатністю пригнічувати сигнальну систему STAT3).[11]

Силібінін також має кілька властивостей, що можуть бути корисними для шкіри. Серед таких властивостей хемопротекторна дія проти токсинів довкілля, протизапальні ефекти, захисна дія від ушкоджень спричинених ультрафіолетовим опроміненням: захист від фотоканцерогенезу, епідермальної гіперплазії а також репарація пошкодженої ДНК.[12]

Джерела
  1. Milk Thistle and Prostate Cancer: Differential Effects of Pure Flavonolignans from Silybum marianum on Antiproliferative End Points in Human Prostate Carcinoma Cells / Davis-Searles P., Nakanishi Y., Nam-Cheol K. et al // Cancer Research. — 2005. — Vol. 65, no. 10. — P. 4448–57. — DOI:10.1158/0008-5472.CAN-04-4662 ref=.
  2. An updated systematic review with meta-analysis for the clinical evidence of silymarin / Saller R., Brignoli R., Melzer J., Meier R. // Forschende Komplementärmedizin. — 2008. — Vol. 15, no. 1. — P. 9–20. — DOI:10.1159/000113648. — PubMed.
  3. A review of the bioavailability and clinical efficacy of milk thistle phytosome: a silybin-phosphatidylcholine complex (Siliphos) / Kidd P., Head K. // Alternative Medicine Review. — 2005. — Vol. 10, no. 3. — P. 193–203. — PubMed.
  4. Pharmacokinetic studies on IdB 1016, a silybin- phosphatidylcholine complex, in healthy human subjects. Eur J Drug Metab Pharmacokinet 15: 333–8. 1990. PMID 2088770.
  5. Solid state mechanochemical activation of Silybum marianum dry extract with betacyclodextrins: Characterization and bioavailability of the coground systems / Voinovich D., Perissutti B., Grassi M., Passerini N., Bigotto A. // Journal of Pharmaceutical Sciences. — 2009. — Vol. 98, no. 11. — P. 4119–29. — DOI:10.1002/jps.21704. — PubMed.
  6. Antioxidant properties of silybin glycosides / Kosina P., Kren V., Gebhardt R., Grambal F., Ulrichová J., Walterová D. // Phytotherapy Research : PTR. — 2002. — Vol. 16 Suppl 1. — P. S33–9. — DOI:10.1002/ptr.796. — PubMed.
  7. Drug-drug interactions of silymarin on the perspective of pharmacokinetics / Wu J.W., Lin L.C., Tsai T.H. // Journal of Ethnopharmacology. — 2009. — Vol. 121, no. 2. — P. 185–93. — DOI:10.1016/j.jep.2008.10.036. — PubMed.
  8. A phase I and pharmacokinetic study of silybin-phytosome in prostate cancer patients / Thomas W. Flaig, Daniel L. Gustafson, Lih-Jen Su, Joseph A. Zirrolli, Frances Crighton, Gail S. Harrison, A. Scott Pierson, Rajesh Agarwal, L. Michael Glodé // Investigational New Drugs. — 2007. — Vol. 25, no. 2. — P. 139–146. — DOI:10.1007/s10637-006-9019-2.
  9. Pharmacology of Silymarin / Fraschini F., Demartini G., Esposti D. // Clinical Drug Investigation. — 2002. — Vol. 22. — P. 51–65. — DOI:10.2165/00044011-200222010-00007.
  10. On the pharmacology and toxicology of silymarin, an antihepatotoxic active principle from Silybum marianum (L.) gaertn / Hahn G., Lehmann H.D., Kürten M., Uebel H., Vogel G. // Arzneimittelforschung. — 1968. — Вип. 6. — Vol. 18. — P. 698–704. — PubMed.
  11. Silibinin and STAT3: A natural way of targeting transcription factors for cancer therapy / Bosch-Barrera J., Menendez J.A. // Cancer Treat. Rev.. — 2015. — Vol. 41, no. 6. — P. 540–6. — DOI:10.1016/j.ctrv.2015.04.008. — PubMed.
  12. Singh, Rana P.; Agarwal, Rajesh (September 2009). Cosmeceuticals and silibinin. Clinics in Dermatology 27 (5): 479–484. PMC 2767273. PMID 19695480. doi:10.1016/j.clindermatol.2009.05.012.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.