Сирдар'їнська область
Сирдар'ї́нська о́бласть (вілоя́т, узб. Sirdaryo viloyati, Сирдарьо вілояті) — адміністративна одиниця територіального поділу Узбекистану з центром в Ґулістані.
| Сирдар'їнський вілоят (Сирдар'їнська область) | ||||
|---|---|---|---|---|
|
узб. Sirdaryo viloyati | ||||
|
| ||||
| Адміністративний центр | Ґулістан | |||
| Найбільше місто | Ґулістан | |||
| Країна |  Узбекистан | |||
| Регіон | Узбекистан Узбецька РСР | |||
| ||||
| Офіційна мова | узбецька | |||
| Населення | ||||
| - повне | 648 100 | |||
| - густота | 127 чол./км² | |||
| Площа | ||||
| - повна | 5 100 км² (11-е місце) км² | |||
| Висота | ||||
| - максимальна | 267 м | |||
| - мінімальна | 267 м | |||
| Часовий пояс | UTC+5 | |||
| Дата заснування | 16 лютого 1963 | |||
| Голова | Ашурматов Ойбек Шодмонкулович[1] | |||
| Вебсайт | sirdaryo.uz | |||
| Код ISO 3166-2 | UZ-SI | |||
 | ||||
| ||||
| ||||
Область розташована в центрі Узбекистану на лівій стороні річки Сирдар'я. Межує з Ташкентською та Джизацькою областями Узбекистану, а також з республікою Казахстан на півночі і з республікою Таджикистан на півдні.
Історія
Сирдар'інська область була заснована 16 лютого 1963 року у складі Узбецької РСР.
Географія
Загальна площа області складає 5100 км ², клімат типово континентальний і посушливий. Степ займає істотну частину області.
Кількість опадів коливається від 130—360 мм на рік на рівнинах до 440—620 мм у передгір'ї. На південному сході області влітку по кілька днів дмуть суховії та пилові бурі, які пошкоджують посіви. Теплий період становить 247 днів, річна сума позитивних температур — 5000-5900 ° С.
Адміністративний поділ
Область поділяється на 8 районів:
- Акалтинський
- Баяутський
- Ґулістанський
- Мірзаабадський
- Сардобський
- Сайхунабадський
- Сирдар'їнський
- Хавастський
і 3 міста обласного підпорядкування:
Населення
Населення області — 648 100 осіб. Найбільше місто — Ґулістан, його населення 54 000 чоловік. Інші великі міста: Бахт, Сирдар'я, Ширін та Янгієр.
Економіка
Сільське господарство
Економіка області заснована на сільському господарстві, особливо на бавовні та пшениці. Є тисячі гектарів цілини, які досліджувалися для сільськогосподарських цілей. Ця територія має відповідну зрошувальну інфраструктуру. За кілька останніх років були побудовані насосні станції, та інші зрошувальні засоби. Крім бавовни і пшениці, в області вирощуються тваринницькі корми, овочі, дині, гарбуза, картопля, кукурудза, різноманітні фрукти та виноград. В області дуже успішно розвинулося виведення великої рогатої худоби.
Планується покращувати бавовнопереробний сектор промисловості, подвоїти сільськогосподарське виробництво, будувати фабрики для виробництва спирту та горілки, виробляти джем, томатний сік та кетчуп. Частина виробництва буде експортуватися.
Промисловість
Промисловість базується на таких галузях як виробництво будівельних матеріалів, зрошувального обладнання та обробки бавовни-сирцю.
Енергетика
Одна з найбільших електростанцій Узбекистану — Сирдар'їнська ГРЕС, що виробляє третину електрики в країні розташована в цій області. Первинна мета для розвитку промисловості — експортно-орієнтоване виробництво. Є плани розробки та виробництва сталевого дроту і гібридних виробів.
Інвестиції
Програма для розвитку промисловості області до 2000 а зажадала іноземних інвестицій у розмірі 21500000 доларів США.[джерело?]
Транспорт
- Протяжність залізниць — 400 км
- Протяжність автомобільних доріг — 2000 км.