Сироподібна змазка

Сироподібна змазка[1][2] або першородна змазка[3], первородна змазка (лат. vernix caseosa) — воскоподібна або сироподібна біла речовина, що покриває шкіру новонароджених.

Сироподібна змазка на руках, ногах і спині новонародженого

Характеристики

Склад

Сироподібна змазка складається насамперед з шкірного сала, клітин з поверхні шкіри, волосків лануго[4]. 12 % сухої ваги складається з жирних кислот,[5], холестеролу і церамідів. Змазка доношених немовлят містить більше сквалену і має вище співвідношення вмісту естерів жирних кислот до вмісту стеридів, ніж змазка недоношених[4].

Порівняльна таблиця жирових складових сироподібної змазки, рогового шару і шкірної поверхні:[6][7]

Жирові фракціїЛіпіди сироподібної змазкиЛіпіди рогового шаруЛіпіди шкіряної поверхні
Естери холестеролу30,6-3,0
Цераміди17,940,0-
Тригліцериди15,1-41,8
Холестерол7,525,0-
Вільні жирні кислоти6,525,018,4
Фосфоліпіди6,1-1,5
Воскові естери6,0-20,3
Сквален4,0-12,2
Воскові діестери3,7--
Цереброзиди2,4--
Сульфат холестеролу0,310,0-
Алкани--2,8

Амінокислотний склад сироподібної змазки:[7][8]

АмінокислотаВідсоток
Аспарагін34,7
Глутамін22,7
Пролін14,9
Цистеїн7,9
Аланін7,4
Лейцин5,3
Валін3,7
Метіонін3,4

Морфологія

Клітини сироподібної змазки типово являють собою багатокутники чи овоїди і не мають ядер. Корнеоцити сироподібної змазки не мають десмосомального прикріплення і це відрізняє їх від корнеоцитів, що містяться у матерньому роговому шарі[9]. Товщина корнеоцитів 1-2 мкм. Ці клітини оточені шаром аморфних ліпідів без типової для матернього рогового шару ламелярної будови[7].

Фізичні властивості
Обличчя новонародженого, покрите сироподібною змазкою
Ніжки новонародженого, покриті сироподібною змазкою

Змазка розподілена нерівномірно, вона присутня у вигляді вічкуватої, губчастої маси. Критичний поверхневий натяг змазки 39 дин/см.[10]. Незважаючи на вміст води (82 %), змазка є неполярною сполукою. Ці особливості можуть свідчити про «водозахисну» функцію змазки, що запобігає тепловтратам зразу після народження[7].

Біологічні властивості

Змазка забезпечує електричну ізоляцію плода[11], що вважається важливим аспектом внутрішноутробного розвитку[7]. Колись наукові дослідження показували збільшені тепловтрати внаслідок випарування води у новонароджених у разі видалення змазки[12], але сучасніші дані підтверджують, що ділянки шкіри, відмиті від змазки, зменшують випарування води більше, ніж ділянки, на яких змазку залишено in situ[13]. Сироподібна змазка не змочується водою. Вважають, що змазка сприяє розвитку кишкової мікрофлори[5].

Секреція

Шкірне сало сироподібної змазки виробляється in utero сальними залозами починаючи з 20-го тижня вагітності. Змазка присутня, як правило, тільки у доношених дітей, у той час у недоношених і переношених вона відсутня[4]. Післяпологова десквамація у дітей, народжених через 42 тижні і більше, очевидно, пов'язана з втратою сироподібної змазки.

Функції

Припускають, що змазка виконує такі функції, як зволоження шкіри дитини, полегшення проходу крізь пологові шляхи, а також збереження тепла і захист шкіри новонародженого від впливів довкілля. Припускають. що змазка може мати й антибактеріальний ефект[7], звичайно, не у хімічному сенсі, а тільки у фізичному — як своєрідний жирний крем, що перешкоджає бактеріям потрапити на шкіру[4].

У тварин

Сироподібну змазку виявлено у дитинчат деяких морських ссавців, таких як окремі представники ряду ластоногих. Дон Боуен, морський біолог з Нової Шотландії, спостеріг, що дитинчата звичайних тюленів, народжуючись зі змазкою, можуть зразу плавати, на відміну від дитинчат інших тюленів, що не здатні до плавання протягом не менше 10 днів після народження[14].

Примітки
  1. Анатомо — фізіологічні особливості новонародженої доношеної дитини і догляд за нею.
  2. Міністерство освіти і науки України Міністерство охорони здоров'я України. Фізіологічне акушерство. Навчальний посібник для студентів медичних факультетів, Київ, 2008
  3. Як розвивається ваша дитина в 17—20 тижнів
  4. Schachner, Lawrence A.; Hansen, Ronald C. (2003). Pediatric dermatology. St. Louis: Mosby. с. 206–7. ISBN 978-0-323-02611-6.
  5. Ran-Ressler RR, Devapatla S, Lawrence P, Brenna JT (2008). Branched chain fatty acids are constituents of the normal healthy newborn gastrointestinal tract. Pediatric Research 64 (6): 605–609. PMC 2662770. PMID 18614964. doi:10.1203/PDR.0b013e318184d2e6.
  6. Sumida Y, Yakumaru M, Tokitsu Y, et al. Studies on the function of Vernix caseosa: The secrecy of Baby's skin. Cannes, France: International Federation of the Societies of Cosmetic Chemists 20th International Conference; 1998. pp. 1–7.
  7. Hoath, Steven (2003). Neonatal skin : structure and function (вид. 2. ed., rev. and expanded.). New York [u.a.]: Dekker. с. 193–208. ISBN 0-8247-0887-3.
  8. Baker, SM; Balo, NN; Abdel Aziz, FT (Mar–Apr 1995). Is vernix caseosa a protective material to the newborn? A biochemical approach.. Indian Journal of Pediatrics 62 (2): 237–9. PMID 10829874. doi:10.1007/bf02752334.
  9. Pickens, WL; Warner, RR; Boissy, YL; Boissy, RE; Hoath, SB (Nov 2000). Characterization of vernix caseosa: water content, morphology, and elemental analysis.. The Journal of Investigative Dermatology 115 (5): 875–81. PMID 11069626. doi:10.1046/j.1523-1747.2000.00134.x.
  10. Youssef, W; Wickett, RR; Hoath, SB (Feb 2001). Surface free energy characterization of vernix caseosa. Potential role in waterproofing the newborn infant.. Skin Research and Technology 7 (1): 10–7. PMID 11301635. doi:10.1034/j.1600-0846.2001.007001010.x.
  11. Wakai, RT; Lengle, JM; Leuthold, AC (Jul 2000). Transmission of electric and magnetic foetal cardiac signals in a case of ectopia cordis: the dominant role of the vernix. caseosa.. Physics in Medicine and Biology 45 (7): 1989–95. PMID 10943933. doi:10.1088/0031-9155/45/7/320.
  12. Saunders, Colman (1 серпня 1948). The vernix caseosa and subnormal temperature in premature infants.. The Journal of Obstetrics and Gynaecology of the British Empire 55 (4): 442–444. PMID 18878967. doi:10.1111/j.1471-0528.1948.tb07409.x.
  13. Riesenfeld B, Stromberg B, Sedin G. The influence of vernix caseosa on water transport through semipermeable membranes and the skin of full-term infants. Neonatal Physiological Measurements: Proceedings of the Second International Conference on Fetal and Neonatal Physiological Measurements, 1984:3–6.
  14. Vaneechoutte, Mario; Kuliukas, Algis; Verhaegen, Marc. Was Man more Aquatic in the Past?. Bentham E Books. с. 157. Процитовано 18 вересня 2016.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.