Скронева частка

Скронева частка (лат. lobus temporalis) - одна з чотирьох великих часток кори головного мозку. Вона розташована нижче  латеральної борозни  (лат. sulcus lateralis cerebri) на обох півкулях головного мозку[4]

Скронева частка
Частки мозку (скронева частка виділена зеленим)
Розтин мозку, що показує верхню поверхню скроневої частки.
Деталі
Частина від Головного мозку людини
Артерія Середня мозкова артерія[1]:16
Задня мозкова артерія[1]:26
Вена [1]:16
Нижня анастомотична вена[2]
Ідентифікатори
Латина Lobus temporalis
Анатомія Грея subject #189
MeSH D013702
NeuroNames 125
NeuroLex ID birnlex_1160
TA98 A14.1.09.136
TA2 5488
FMA 61825[3]
Анатомічна термінологія

В скроневій долі відбувається опрацювання сенсорної інформації для подальшого збереження, в тому числі, візуальної, мовної (семантичної), емоційної та асоціативної пам'яті.[5]:21

Структура

Медіальна скронева частка

Медіальна ділянка скроневої частки має особливе значення. Вона складаються зі структур, життєво важливих для декларативної та довготривалої пам'яті. Декларативна пам'ять призначена для підтримки розумових процедур, заснованих на процесах оперування поняттями й поділяється на епізодичну (події) та семантичну пам'ять (факти).[5]:194 Структури медіальної скроневої частки включають сам гіпокамп і ділянку навколо гіпокампа, зокрема, перірінальну, енторінальну та парагіпокампальну ділянки (поле Бродмана 34, поле Бродмана 35, поле Бродмана 36 і поле Бродмана 27)[5]:196 Гіпокамп має вирішальне значення для формування пам'яті. Навколишні ділянки медіальної скроневої кори також теоретично можуть мати аналогічне значення. Префронтальна кора (поля Бродмана 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 24, 25, 32, 44, 45, 46, and 47).[6] і зорової кори також беруть участь у функції експліцитної, або декларативної пам'яті.[5]:21

Дослідження показали, що пошкодження в гіпокампі мавпи призводять до обмеженого порушення функції, в той час як великі пошкодження, які захоплюють гіпокамп і медіальну скроневу кору, викликають важкі порушення.[7]

Функції

Обробка вхідної сенсорної інформації
Слухова
Прилеглі райони, у верхній, задній і бічних частинах скроневих часток беруть участь у високорівневій обробці слухової інформації. Скронева частка залучена до первинного слухового сприйняття й є осередком первинної слухової кори. Первинна слухова кора головного мозку отримує сенсорну інформацію від вух і передає на вторинні ділянки обробки інформації, де вона розбивається на смислові одиниці, такі як, наприклад, слова. Верхня скронева звивина містить ділянку (у межах латеральної щілини), де слухові сигнали від завитки вперше досягають кори головного мозку і обробляються первинною слуховою корою в лівій скроневій частці.[8][8]
Візуальна
Ділянки, пов'язані з візуальною інформацією в скроневій частці інтерпретують значення зорових стимулів і впізнають об'єкт. Вентральна частина скроневої кори задіяна в упізнаванні облич (веретеноподібна звивина лат. gyrus occipitotemporalis medialis) і сцен та пейзажів (парагіпокампальна звивина, лат. gyrus parahippocampalis). Передня частина цього вентрального потоку обробки візуальної інформації бере участь в сприйнятті і розпізнаванні об'єктів.[8]

Скронева частка активно пов'язана з гіпокампом і відіграє ключову роль у формуванні експліцитної (довготривалої) пам'яті, яка модулюється мигдалеподібним тілом.[5]:349

Анімований малюнок показує місцезнаходження лівої скроневої частки в мозку людини

Розпізнавання мови

Скронева частка містить первинну слухову кору, яка має важливе значення для обробки семантики як мовної, так і візуальної. Центр Верніке, який охоплює ділянку між скроневою й потиличною частками, грає ключову роль (як і центр Брока у лобовій частці) у розпізаванні мови.[9]

Клінічне значення

Однобічні ураження скроневої частки
  • Контралатеральна гомонімна верхня квадрантанопія (секторальна анопсія)
  • Складні галюцинації (запах, звук, зір, пам'ять)

Домінантна півкуля

Недомінантна півкуля
  • Ураження невербальної пам'яті
  • Ураження музичних здібностей

Бітемпоральні, або двосторонні скроневі пошкодження

Захворювання
Хвороба Піка

також відома як фронтотемпоральна амнезія, викликається атрофією фронтотемпоральої ділянки.[14] Емоційні симптоми включають зміни настрою, про які пацієнт може навіть і не підозрювати, в тому числі і погана концентрація уваги і агресивну поведінку по відношенню до себе і/або інших. Мовні симптоми включають втрату мови, невміння читати і/або писати, втрати словникового запасу і загальну дегенерацію рухових здібностей.[15]

Скронева епілепсія

- це хронічний неврологічний стан, що характеризується повторюваними нападами; симптоми включають в себе різні сенсорні (зорові, слухові, нюхові та смакові) галюцинації, а також нездатність до обробки семантичної та епізодичної пам'яті.[16]

Див. також

Примітки
  1. Starr, Philip A.; Barbaro, Nicholas M.; Larson, Paul S. (30 листопада 2008). Neurosurgical Operative Atlas: Functional Neurosurgery. Thieme. с. 16, 26. ISBN 9781588903990.
  2. Sekhar, Laligam N.; de Oliveira, Evandro (1999). Cranial Microsurgery: Approaches and Techniques. Thieme. с. 432. ISBN 9780865776982.
  3. Foundational Model of Anatomy
  4. Temporal Lobe. Langbrain. Rice University. Процитовано 2 січня 2011.
  5. Smith; Kosslyn (2007). Cognitive Psychology: Mind and Brain. New Jersey: Prentice Hall. с. 21, 194–199, 349.
  6. Elisabeth Murray, Steven Wise, Kim Graham (2016). Chapter 1: The History of Memory Systems. The Evolution of Memory Systems: Ancestors, Anatomy, and Adaptations (вид. 1st). Oxford University Press. с. 22–24. ISBN 9780191509957. Процитовано 12 березня 2017.
  7. Squire, LR; Stark, CE; Clark, RE (2004). The medial temporal lobe. Annual Review of Neuroscience 27: 279–306. PMID 15217334. doi:10.1146/annurev.neuro.27.070203.144130.
  8. Schacter, Daniel L.; Gilbert, Daniel T.; Wegner, Daniel M. (2010). Psychology (вид. 2nd). New York: Worth Publishers. ISBN 9781429237192.
  9. Hickok, Gregory; Poeppel, David (May 2007). The Cortical Organization of Speech Processing. Nature Reviews Neuroscience 8 (5): 393–402. PMID 17431404. doi:10.1038/nrn2113. Процитовано 24 травня 2014.
  10. Синдром Клювера Бюсіангл. Klüver–Bucy syndrome) — синдром, що характеризується послабленням емоційних реакцій, гіперсексуальністю, нав'язливим прагненням доторкнутися до кожного предмету чи тягнути його до рота (гіпероралізм), порушенням харчових звичок, ненажерливістю й зоровою агнозією
  11. Pertzov, Y., Miller, T. D., Gorgoraptis, N., Caine, D., Schott, J. M., Butler, C., & Husain, M. (2013). Binding deficits in memory following medial temporal lobe damage in patients with voltage-gated potassium channel complex antibody-associated limbic encephalitis. Brain: A Journal Of Neurology, 136(8), 2474-2485.
  12. Mizuno, T., & Takeda, K. (2009). [The symptomatology of frontal and temporal lobe damages]. Brain And Nerve = Shinkei Kenkyū No Shinpo, 61(11), 1209-1218.
  13. Treffert, D. A. (2009). The savant syndrome: An extraordinary condition. A synopsis: Past, present, future. Philosophical Transactions of the Royal Society B: Biological Sciences 364 (1522): 1351–7. PMC 2677584. PMID 19528017. doi:10.1098/rstb.2008.0326.
  14. Takeda, N.; Kishimoto, Y.; Yokota, O. (2012). Pick's disease. Advances in Experimental Medicine and Biology 724: 300–316. doi:10.1007/978-1-4614-0653-2_23.
  15. Yokota, O.; Tsuchiya, K.; Arai, T.; Yagishita, S.; Matsubara, O.; Mochizuki, A.; Akiyama, H. (2009). Clinicopathological characterization of Pick's disease versus frontotemporal lobar degeneration with ubiquitin/TDP-43-positive inclusions. Acta Neuropathologica 117 (4): 429–444. doi:10.1007/s00401-009-0493-4.
  16. Lah, S., & Smith, M. (2013). Semantic and Episodic Memory in Children With Temporal Lobe Epilepsy: Do They Relate to Literacy Skills?. Neuropsychology DOI:10.1037/neu0000029
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.