Апатія

Апа́тія, байду́жість (дав.-гр. ἀ- «без» + πάθος «пристрасть, хвилювання, збудження») — це відсутність почуттів, емоцій, інтересу чи стурбованості щодо чого-небудь. Цей стан байдужості або придушення таких емоцій, як турбота, ажитація, мотивація або пристрасть. В апатичної людини відсутня цікавість або занепокоєння щодо емоційного, соціального, духовного, філософського, віртуального або фізичного життя і світу.

Психічний стан з точки зору рівня складності і рівня майстерності, відповідно до моделі потоку Чиксентмігаї.[1] (Натисніть на фрагмент зображення, щоб перейти до відповідної статті)
Частина серії статей про
Емоції

В апатичних людей може бути відсутнім почуття мети, цінності або сенсу життя. Вони також можуть проявляти нечутливість або млявість. У позитивної психології апатія описується як результат того, що людина відчуває, що не орудує достатнім рівнем майстерності, щоби протистояти виклику (себто «потоку»). Вона також може бути результатом того, що людина не сприймає ніякого виклику взагалі (наприклад, виклик не має для нього значення, або, навпаки, завчена безпорадність). Апатія — це те, з чим так чи інакше стикаються всі люди, це природна реакція на розчарування, зневіру і стрес. Як відповідна реакція, апатія — це спосіб забути про ці негативні почуття.[2] Цей тип звичайної апатії зазвичай відчувається тільки в короткостроковій перспективі, але іноді вона стає довгостроковим або навіть довічним станом, часто призводить до більш глибоких соціальних і психологічних проблем.

Апатію треба відрізняти від зменшення прояву афекту, який відноситься до зниженого емоційного вираження, але не обов'язково до зниження емоцій.

Сьогодні відомо, що патологічна апатія, що характеризується крайніми формами байдужості, виникає при багатьох різних захворюваннях мозку,[3] включаючи нейродегенеративні стани, часто пов'язані з деменцією, такі як хвороба Альцгеймера,[4] і психічні розлади, такі як шизофренія.[5] Хоча багато пацієнтів з патологічною апатією також страждають від депресії, низка досліджень показала, що ці два синдроми можна розділити: апатія може виникати незалежно від депресії й навпаки.[3]

Етимологія

Хоча слово апатія було вперше використано в 1594 році[6] і походить від грецького ἀπάθεια (апатея), від ἀπάθης («без почуттів» від a- («без, не») і патос («страждання» або «пристрасть»)),[7] важливо не плутати ці два терміни. Термін апатея в перекладі з грецького означає «відсутність пристрасті», «апатія» або «бездушність», стоїки використовували для позначення (бажаного) стану апатеї до подій і речей, які знаходяться поза контролем людини (тобто, згідно їх філософії, всі речі зовнішні, людина відповідальна тільки за свої власні уявлення і судження).[8] На відміну від апатії, апатея вважається чеснотою, особливо в православному чернецтві. У Філокалії для позначення апатії використовується слово «апатея», щоб не плутати її з апатією.

Термінологія

У «Російсько-українському медичному словнику» 1920 року професора Корчак-Чепурківського максимально повно подавалася питома народна українська лексика або, у разі відсутності потрібних українських слів, терміни творилися із морфем української мови, максимально уникаючи запозичень. Але в 1930-ті роки з'явилися спеціальні бюлетені, у яких були надруковані цілі низки українських медичних термінів, що підпадали під заборону. Серед інших, з ужитку був вилучений і термін «байдужість»[9][неякісне джерело], який здавна використовувався для означення апатії[10]. Стилістично збагачена вже на той час українська медична національна лексика була повністю знекровлена й майже зникла з фахового спілкування.[джерело?]

Див. також
  • Втома від співчуття
  • Відстороненість

Примітки
  1. Чиксентмігаї, М., Finding Flow [Пошук потоку], 1997, стор. 31.
  2. What You Should Know About Apathy [Що ви повинні знати про апатію]. Healthline (англійською). 29 жовтня 2013. Процитовано 1 жовтня 2021.
  3. Хусаін, М; Ройзер, Дж. П. (2018). Neuroscience of apathy and anhedonia: a transdiagnostic approach [Нейронаука апатії та ангедонії: трансдіагностичний підхід]. Nature Reviews. Neuroscience (англійською) 19 (8): 470–484. PMID 29946157. doi:10.1038/s41583-018-0029-9.
  4. Нобіс, Л.; Хусаін, М (2018). Apathy in Alzheimer's disease [Апатія при хворобі Альцгеймера]. Current Opinion in Behavioral Sciences (англійською) 22: 7–13. PMC 6095925. PMID 30123816. doi:10.1016/j.cobeha.2017.12.007.
  5. Бортолон, К; Макґреґор, А; Капдев'єль, Д; Рафард, С (2018). Apathy in schizophrenia: A review of neuropsychological and neuroanatomical studies [Апатія при шизофренії: огляд нейропсихологічних і нейроанатомічних досліджень]. Nature Reviews. Neuroscience (англійською) 118: 22–33. PMID 28966139. doi:10.1016/j.neuropsychologia.2017.09.033.
  6. Apathy - Definition and More from the Free Merriam-Webster Dictionary [Апатія — визначення та багато іншого з безкоштовного словника Мерріама-Вебстера]. Merriam-webster.com. Процитовано 25 лютого 2014.
  7. Henry George Liddell, Robert Scott, A Greek-English Lexicon, ἀπάθ-εια. Perseus.tufts.edu. Процитовано 25 лютого 2014.
  8. Флеммінг, Вальтер (2006). The vocabulary of philosophy, mental, moral, and metaphysical. Kessinger Publishing. с. 34. ISBN 978-1-4286-3324-7.) і в твердій палітурці (2007; ISBN 978-0-548-12371-3).
  9. Литвиненко Н. Стильові аспекти фахового мовлення // Електронна бібліотека Інституту журналістики.
  10. Орешко О. Українська медична термінологія (розвиток і сучасний стан). — Брно: Masarykova univerzita Filozofická fakulta ústav slavi stiky, 2010.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.