Слобожанський проспект
Слобожанський проспект — одна з головних вулиць міста Дніпро, у лівобережних Амур-Нижньодніпровському та Індустріальному районах. Слобожанський проспект розділяє з півдня на північ лівий берег міста Дніпра навпіл.
| Слобожанський проспект Дніпро | |
|---|---|
 Слобожанський проспект у районі тролейбусного шляхопроводу Слобожанський проспект у районі тролейбусного шляхопроводу | |
| Район | Амур-Нижньодніпровський, Індустріальний |
| Колишні назви | |
| Новомосковське шосе | |
| радянського періоду (українською) | проспект імені газети «Правда» |
| Транспорт | |
| Тролейбуси | Тр 3, 7, 15, 17, 20 |
| Рух | двосторонній |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 Слобожанський проспект у Вікісховищі | |
Опис
Довжина проспекту 6300 метрів. Початок проспекту на півдні визначає мостоперехід Нового мосту. Кінець проспекту на півночі визначається кінцем парка Дружби у Самарівці.
На початку слугує межею Мануйлівки й її східних виселок — Сахалину.
Після Придніпровської залізниці лежить робітниче селище Султанівка, що за радянської влади носило ім'я революціонера Клочко, а з забудовою Нового Клочко (з 2015 року — Калинове) почало називатися Старим Клочко.
На північному й східному краї Султанівки у районі перехрестя з вулицею Калинова забудували двоповерховими будинками робітничого селища Червоний Металіст.
Кучугури забудували житловим районом вздовж вулиці Косіора й розширенням Нижньодніпровського трубопрокатного заводу.
Наприкінці проспекту у виселок Султанівки — Калинового, західного краю Самарівки та селища міського типу Слобожанське разом з його новим районом Золоті ключі.
Історія
Заснування Катеринослава у слободі Половиця зумовило будівництво у ХІХ столітті прямого поштового тракту у Московщину. Була влаштована переправа з Мануйлівки до Половиці у місці сучасного Нового мосту. Поштовий тракт був прорубаний через Кучугури — місцевість на лівому березі сучасного Дніпра вкриту піщаними кучугурами. Тракт називався Новомосковським шосе.
Декілька перших сталінок зведено у районі вулиці Калинової, де 9 травня 1949 року встановлено пам'ятник військовому льотчику Анатолію Брандису.
Впродовж 1940 — 1950-х забудовувалося переважно 2-поверховими будинками робітниче селище Червоний металіст. Визначною будівлею селища став Будинок культури.
Наприкінці 1950-х років, коли місто Нижньодніпровськ було приєднано до Дніпропетровська вздовж Новомосковського шосе розвернулося масове будівництво. 1957 року проспектом запущено тролейбуси.
У 1962 році Новомосковське шосе перейменували на проспект імені газети «Правда». У 1966 році введений в експлуатацію Новий міст через Дніпро, який був початком осі проспекту з центральною частиною міста на правому березі.
У зв'язку з декомунізацією України проспект перейменований 2015 року на Слобожанський проспект як головний шлях сполучення зі Слобідською Україною.
Перехресні вулиці
- Вулиця Маршала Малиновського
- Вулиця Любарського
- Мануйлівський проспект
- Вулиця Котляревського
- Коротка вулиця
- Вулиця Тьоміна
- Вулиця Ванцетті
- Військова вулиця
- Вулиця Степана Разина
- Вулиця Каруни
- Провулок Юнатів
- Вулиця Столєтова
- Новоселицька вулиця
- Вулиця Аржанова
- Тбіліська вулиця
- Каштанова вулиця
- Юр'ївська вулиця
- Тимчасова вулиця
- Дарницька вулиця
- Вулиця Богдана Хмельницького
- Вулиця Кожемяки
- Калинова вулиця
- Вулиця Софії Ковалевської
- Батумська вулиця
- Байкальська вулиця
- Воронізька вулиця
- Киснева вулиця
- Холодильна вулиця
- Магдалинівська вулиця
- Вулиця Василя Сухомлинського
- Теплична вулиця
- Вулиця Дружби
- Вулиця 8 Березня
- Бульварна вулиця
Транспорт
З 1957 року пущені тролейбуси. Тролейбусні маршрути № 3, 7, 15, 17, 20.
1966 року зведений Новий міст, що зробив Новомосковське шосе головною транспортною артерією лівого берега міста.
У перспективі планується будівництво другої черги Дніпровського метрополітену, яка має пройти під Слобожанським проспектом з лінії під проспектом Поля на правому березі міста.