Смарагд (Крижанівський)

Народився в родині православного священика, на території Речі Посполитої, щойно анексованої Російською імперією.

В 1805 поступив в Київську духовну семінарію, потім — в Київську академію. Після II курсу (1815) був відправлений для продовження освіти в Санкт-Петербурзьку академію, яку закінчив в 1819 з присвоєнням звання магістра богослов'я.

Як найкращий випускник, був залишений в Санкт-Петербурзькій академії викладачем богословських наук. 29 серпня 1819 був пострижений у чернецтво з ім'ям Смарагд, 8 вересня висвячений в ієродиякона, а 20 вересня — в ієромонаха. З 1821 був інспектором і екстраординарним професором в Київської академії. В 1826—1828 — викладав в Віфанській семінарії, а з травня по серпень 1828 був її ректором. З кінця серпня 1828 — ректор Київської академії. 27 серпня 1830 був призначений ректором Санкт-Петербурзької академії.

2 листопада 1824 зведений в сан архімандрита. Настоятельствував у Видубицькому, Московському Високопетровскому, Києво-Братському та Пінському Богоявленському монастирях. Був членом київської та санкт-петербурзької духовних консисторій. 13 вересня 1831 призначений вікарієм Санкт-петербурзької єпархії, єпископом Ревельським та керівником Троїце-Сергієвої пустинні. 20 вересня хіротонізований.

В 1833 було вирішено відновити Полоцьку православну єпархію, яка була відірвана у православної церкви греко-католиками при укладанні в 1596 Берестейської унії. Архіпастирем для нової єпархії 30 квітня 1833 був визначений єпископ Смарагд.

Полоцька паства перебувала під впливом грекокатоликів. В Полоцьку бракувало священиків, не було православного духовного училища, храми були бідні. Смарагд докладав старання до примноження числа православних церков, до їх благоустрою, до поліпшення побуту священства. За Смарагда в Полоцьку було створено повітове училище, планувалося відкриття семінарії.

У питанні возз'єднання уніатів існувала глибока розбіжність між єпископом Смарагдом і митрополитом Йосифом (Семашко), який пропонував поступово підготувати перехід всіх уніатів у православ'я. Смарагд, не заперечуючи цих планів, намагався робити часткові приєднання. Конфлікти між двома ієрархами призвели до того, що було вирішено усунути Смарагда від управління Полоцькою єпархією.

15 червня 1836 Смарагд був зведений в сан архієпископа, а через рік, 5 червня 1837, переведений у Могильов.

З переміщенням 3 червня 1837 на Могильовську кафедру, архієпископ Смарагд зайнявся роботою з повернення розкольників Гомельського повіту до православної Церкви, дбав про місцеві навчальні заклади.

6 квітня 1840 року його призначено в Харків, де він був обраний в почесні члени Харківського університету. 31 грудня 1841 року переміщений до Астраханської єпархії, де зайнявся наверненням до християнства калмиків.

12 листопада 1844 переведений в Орловську єпархію. Тут він дбав про влаштування кафедрального соборного храму.

В 1853 році був викликаний в Санкт-Петербург для присутності в Священному Синоді.

6 червня 1858 року переміщений на Рязанську кафедру Синодальної РПЦ. В 1860 році тимчасово керував Тульською єпархією.

Помер 11 листопада 1863 року в Рязані.

1. Багалей Д., Миллер Д. История города Харькова за 250 лет существования (с 1655 p.), тт. І — II. — Харьков, 1905, 1912.
2. Два письма к Белюгову Александру Ивановичу // Христианское чтение. — СПб., 1909, октябрь, с. 1371—1373.
3. Письма к И. Ф. Глушкову (1834—1835 гг.) // Русский архив. — М., 1891. — Кн. 1, № 3, с. 373—384.
4. Письма к князю Н. Н. Хованскому, генерал-губернатору Смоленскому, Витебскому и Могилевскому (1833—1835 гг.) // Русский архив. — М., 1891. — Кн. 2, № 8, с. 427—440. Письма к архиепископу Херсонскому Иннокентию // Рязанские епархиальные ведомости.
5. Глубоковский Н. Н. Высокопреосвященный архиепископ Смарагд (Крыжановский +1863, XI, 11) на Астраханской кафедре: с портретом архиеп. Смарагда / Н. Н. Глубоковский // ХЧ. — 1912. — № 10. — С. 1063—1081

• Смарагд (Крижанівський) На сайті Російське Православ'я
• Смарагд (Крижанівський) На сайті Орловської та Ливенської єпархії