Смереківка

Смере́ківка (стара назва Віцинь, ще раніше Віцин) село в Україні, в Перемишлянському районі Львівської області. Населення становить 269 осіб. Орган місцевого самоврядування - Дунаївська сільська рада.

село Смереківка
Країна  Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Перемишлянський район
Рада Дунаївська сільська рада
Код КАТОТТГ UA46060330500018542
Основні дані
Населення 269
Площа 2,35 км²
Густота населення 114,47 осіб/км²
Поштовий індекс 81234
Телефонний код +380 3263
Географічні дані
Географічні координати 49°39′35″ пн. ш. 24°49′02″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
315 м
Водойми Гнила Липа
Місцева влада
Адреса ради 81234, Львівська обл., Перемишлянський р-н, с. Дунаїв
Карта
Смереківка
Смереківка
Мапа

 Смереківка у Вікісховищі

Смереківка(Віцин), монастир Василіян на австрійській мапі фон Міга 1780-х років[1]
Палац в с. Смереківка

Історія

Перша згадка в документах — 3 жовтня 1389: король Владислав ІІ Ягайло надав село у власність шляхтича Миколая з Гологір (Гологорів), за що той повинен був посилати на кожну військову виправу одного воїна, озброєного списом, і 4 лучників [2]. Грамота короля написана в Колодному біля Львова (це майже напевне, тепер Велике Колодно — село Кам'янко-Бузького району).

На 15 вересня 1441 р. селом володів шляхтич Гологірський.[3]

В середині ХVI cт селом володів львівський архієпископ.[4]

Давніше в селі діяв монастир Василіян, який був розібраний в XIX столітті після пожежі.[5]

Боротьба ОУН-УПА

У вересні 1944 року в лісі біля села Віцинь (Смереківка) перебувала сотня УПА «Риболовці»[6][7]

В с. Віцинь є лагер приблизно 120 в'язнів, самі східняки. Для охорони є ок[оло] 60 бійців. Лагер є приміщений в лісі між с[елами] Віцинь і Коропець. В'язні працюють при лісових роботах і пасуть коней. Харчування в цьому лагері дуже погане. Є часті випадки втечі. В'язні ходять по селах і просять харчів. З ними також ходить охорона. В останніх днях місяця липня [1946 р.] до цего лагеру довезли ще 20 арештованих зі золочівської тюрми.

Наприкінці травня — початку червня 2020р палац Едерів в селі Смереківка було продано за 750 тис. грн. Новим власником став киянин Олег Кушвара[8][неавторитетне джерело]

Примітки

  1. First Military Survey (1763-1787) | Mapire - The Historical Map Portal. mapire.eu (англ.). Процитовано 26 лютого 2018.
  2. Акти ґродські і земські. — Львів, 1870. — Т. 2. — 295 с. (пол., лат.) с. 31-32, XIX.
  3. Підтвердна грамота підкоморія Львівської землі Вовчка Петра з Клодна акту розмежування с. Дунаїв Львівського повіту, власності львівського архієпископа, і с. Віцинь, власності шляхтича Гологірського
  4. Смерека, Богдан (2016). ОПИСОВО-СТАТИСТИЧНІ ДЖЕРЕЛА ПРО ЗАСЕЛЕННЯ ТА АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ ЛЬВІВСЬКОЇ ЗЕМЛІ РУСЬКОГО ВОЄВОДСТВА У XVI–XVIII ст. Київ. с. 189.
  5. Зілінко Р. Іконостас Озернянський // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А  Й. — С. 680–681. ISBN 966-528-197-6.
  6. ВоЄННА ОКРУГА УПА “Лисоня” 1943-1952 Документи і матеріали Літопис УПА Нова серія, том 20. Київ- Торонто. 2012. с. 493.
  7. ЗОЛОЧІВСЬКА ОКРУГА ОУН: Документи і матеріали референтури СБ. 1944—1951
  8. М.Назарчук, М.Назарчук (2020 4 червня). Нова доба.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.