Смолярова Олександра Захарівна
Олександра Захарівна Смоляро́ва (нар. 19 червня 1925, Маріуполь — пом. 24 травня 2014, Київ) — українська актриса; член-кореспондент Академії мистецтв України з 2002 року[2].
| Смолярова Олександра Захарівна | ||||
|---|---|---|---|---|
 Зображення | ||||
| Народилася |
19 червня 1925[1] Маріуполь, Українська СРР, СРСР | |||
| Померла |
24 травня 2014[1] (88 років) Київ, Україна | |||
| Громадянство |
 СРСР Україна | |||
| Діяльність | акторка | |||
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
| Вчителі | Гаккебуш Любов Михайлівна | |||
| Заклад | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого | |||
| IMDb | nm3969620 | |||
| Нагороди та премії | ||||
     | ||||
|
| ||||
Біографія
Народилася 19 червня 1925 року у місті Маріуполі (тепер Донецька область, Україна). 1948 року закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (майстерня Любові Гаккебуш).
У 1948 році працювала у Київському театрі юного глядача; впродовж 1949—1950 років — у Вінницькому українському музично-драматичному театрі; у 1950—1952 роках — у Київському театрі транспорту. З 1952 року — актриса Київського театру російської драми імені Лесі Українки. Член КПРС з 1964 року. З 1968 року викладала у Київському державному інституті театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого.
Творчість
Ролі:
- Панна («Вій» за Миколою Гоголем);
- Раїса Закипна («Київський зошит» Вадима Собка);
- Ніна («Маскарад» Михайла Лермонтова);
- Шура Азарова («Давним-давно» Олександра Гладкова);
- Маша, Матрьона («Живий труп», «Влада темряви» Льва Толстого);
- Пані Арсич («ОБЕЖ» Бранислава Нушича);
- Баронесса («Кандід» Вольтера);
- Оксана («Загибель ескадри» Олександра Корнійчука);
- Королева Єлизавета Валуа («Дон Карлос» Фрідріха Шиллера);
- Клавдія («Діти Ванюшина» Сергія Найдьонова);
- Естер («Долетимо до Мілана» Освальда Заградника);
- Бабулинька («Гравець» Федора Достоєвського);
- Стара Джуліана («Історія однієї пристрасті» Генрі Джеймса);
- мама Іда («Кішка на розпеченому даху» Теннессі Вільямса);
- Софія Іванівна («Поки вона вмирала», «Різдвяні мрії» Надії Птушкіної).
Знялась у фільмах:
- 1957 — «Мораль пані Дульської», Танка;
- 1979 — «Ой не ходи, Грицю…», Вустя Шурай;
- 2000 — «День народження Буржуя», білетерша.
Відзнаки
- Народна артистка УРСР з 1980 року;
- Лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка (1983; разом з Михайлом Рєзніковичем, Віктором Добровольським, Юрієм Мажугою, Анатолієм Пазенком, Анатолієм Решетниковим, Миколою Рушковським, Лідією Яремчук за створення образу сучасника у виставах «Мережа спокою», «Кафедра», «Тема з варіаціями» у Київському російському драматичному театрі імені Лесі Українки)[2];
- Орден «За заслуги» ІІІ-го ступеня (30 листопада 2006; за вагомий особистий внесок у розвиток театрального мистецтва, вагомі творчі здобутки та високу професійну майстерність)[3];
- Орден Дружби (31 січня 2007; за великий внесок у зміцнення і розвиток російсько-українських культурних зв'язків)[4].
Примітки
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
- Указ Президента України «Про нагородження працівників Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки» № 1009/2006 від 30 листопада 2006 року.
- Указ Президента Рсійської Федерації № 104 від 31 січня 2007 року.(рос.)
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 539. — ISBN 5-88500-042-5.;
- Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 549. — ISBN 5-88500-071-9.;
- Хто є хто в Україні. Київ, 1997. — сторінки 481—482;
- УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. Київ, 1999. — сторінка 1255;
- Шевченківські лауреати: 1962–2001. К., 2001. — сторінки 501—502.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.