Смотрич (смт)
Смо́трич — селище міського типу в Україні, центр Смотрицької селищної територіальної громади Дунаєвецького району Хмельницької області.
| смт Смотрич | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна | ||||
| Область | Хмельницька область | ||||
| Район/міськрада | Дунаєвецький район | ||||
| Громада | Смотрицька селищна громада | ||||
| Код КАТОТТГ: | |||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | в другій половині XIV століття | ||||
| Магдебурзьке право | 1448 | ||||
| Статус | із 1960 року | ||||
| Площа | 5.02 км² | ||||
| Населення | ▼1912 (01.01.2011)[1] | ||||
| Густота | 381 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 32423 | ||||
| Телефонний код | +380 3858 | ||||
| Географічні координати | 48°56′49″ пн. ш. 26°33′37″ сх. д. | ||||
| Водойма | річки Смотрич, Яромирка | ||||
| Відстань | |||||
| Найближча залізнична станція: | Балин | ||||
| До станції: | 25 км | ||||
| До райцентру: | |||||
| - фізична: | 8 км | ||||
| Селищна влада | |||||
| Адреса | 32423, Хмельницька обл., Дунаєвецький р-н, смт Смотрич, вул. Героїв Небесної Сотні,8 | ||||
| Голова селищної ради | Ялоха Ігор Станіславович | ||||
| Карта | |||||
  Смотрич | |||||
 Смотрич  Смотрич | |||||
 | |||||
|
| |||||
Населення 2087 мешканців (перепис 2001).
Селище розташоване у східному Поділлі, на річках Смотрич і Яромирка, за 8 км від залізничної станції Балин на лінії Ярмолинці — Ларга. Харчова промисловість, виробництво кераміки. Статус смт із 1960 року.
Географія
Розташований на місці злиття річок Смотрича і Яромирки.
Історія
Засноване в другій половині XIV століття.
Магдебурзьке право з 1448 року, в XV–XVII ст. була фортеця.
Смотрич згадується в руських літописах.
В 1240 р. його зруйнували татари.
Князі Коріятовичі зробили Смотрич столицею Подільського князівства.
1375 р. Смотрич належав подільському князю Олександру Коріатовичу. Його брат Юрій мав тут резиденцію.
1430 р. Смотрич належав великому князю литовському Вітовту.
1570 р. Смотрич належав до Кам'янецького староства Речі Посполитої.
1615 р. за люстрацією належав брацлавському воєводі Яну Потоцькому (помер 1611 р.).[2]
На 1665 Смотрич був центром окремого староства. Утім перебування в зоні постійних бойових дій часів Національної революції 1648—1676 не сприяло його розвиткові. Славу містечку принесла родина Смотрицьких[3].
1764 р. Смотрич належав Теодору Потоцькому — сину смотрицького старости, брацлавського каштеляна Яна Потоцького (помер 1744 р., син Юзефа Станіслава Потоцького та Елєонори з Реїв[4][5]).
1791 р. побудована ратуша. 5 липня 1792 р. привілеєм короля Станіслава Августа Понятовського підтверджено магдебурзьке право, а також надано герб із зображенням Святого Юрія Звитяжця, що нищить списом змія, на червоному тлі.
Смотрич відомий високим мистецтвом розписної художньої кераміки. З XVIII ст. тут виробляють поливяні миски, полумиски, баньки, іграшки. Вироби з Смотрича зберігаються в музеях Києва, Львова, Полтави, Ленінграда, Кракова і Дніпропетровська.
У ХІХ столітті - позаштатне містечко Кам'янецького повіту Подільської губернії.
Наприкінці XIX та на початку ХХ століть у Смотричу виникли сільський банк, вальцьований млин, гончарні і ткацькі промисли.
Смотрич (з березня 1923 по грудень 1962 року) — районний центр УРСР, селище міського типу, центр селищної Ради.
Храми Смотрича
- Були костел (в ньому був похований Олександр Коріатович), Домініканський монастир (для нього староста Миколай Бжеський 1586 року записав фундуш[6])
- Дерев'яна Миколаївська церква (не збереглася)
- Успенська церква (не збереглася)
Відомі люди
Hародилися
- Мелетій Смотрицький (світське ім'я — Максим Герасимович Смотрицький; псевдонім Теофіл Ортолог; 1577 — 27 грудня 1633) — письменник, церковний і освітній діяч Речі Посполитої, український мовознавець, праці якого вплинули на розвиток східнослов'янських мов. Автор «Граматики слов'янської» (1619), що систематизувала церковнослов'янську мову.
- Бачинський Дмитро Григорович (1920–2007) — Герой Радянського Союзу, народний депутат СРСР (1989—1991).
- Нейко Євген Михайлович (1932–2010) — доктор медичних наук.
- Білоокий Карпо Петрович (1888–1974) — гончар.
- Нідзельський Петро Васильович (1945) — заступник міністра енергетики Російської Федерації у 2000—2004 роках.
Смотрицькі воєводи
Смотрицькі старости
- Александер Гумецький[7]
- Теодор Потоцький — белзький воєвода, барський конфедерат
- Анджей Малаховський гербу Наленч[8] — перший чоловік Констанції Данилович[9]
Примітки
- Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc)
- Smotrycz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 919. (пол.)
- Вирський Д.С. Смотрич // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 678. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- M. Nagielski. Potocki Józef Stanisław (Stanisław) h. Pilawa (zm. 1722) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1984.— t. XXVIII/1, zeszyt 116.— 178 s.— S. 57. (пол.)
- Potoccy (03) Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine. (пол.)
- Smotrycz… S. 921.
- Adam Przyboś. Humiecki (Humięcki) Wojciech h. Junosza (zm. 1672) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960—1961. — Tom X/1. — Zeszyt 44. — 160 s. — S. 102. (пол.)
- Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — T. 3. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — 938 s. — S. 215. (пол.)
- Daniłowiczowie (01) Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
Література
- Михайловський В. Правління Коріатовичів на Поділлі (1340-ві — 1394 рр.): соціальна структура князівського оточення // Український історичний журнал. — К., 2009. — № 5 (488) (вер.-жовт.). — 240 с. — С. 44—47. — ISSN 0130-5247.
- Смотрич // Історія міст і сіл Української РСР. Хмельницька область. — К., 1971. — С. 261—262.
- Смотрич // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 10 : Салют — Стоговіз. — 543, [1] с., [36] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 280.
- Смотрич // Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К. : ДП «Всеукраїнське державне спеціалізоване видавництво „Українська енциклопедія“ імені М. П. Бажана», 1993. — Т. 3 : П – Я. — 480 с. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-020-4. — С. 205.
- Smotrycz // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 919. (пол.).— S. 919–921. (пол.)
- Смотрич // Приходы и церкви Подольской епархии / Под редакцией священника Евфимия Сецинского. — Біла Церква, 2009. — (Бібліотека української краєзнавчої класики). — С. 367—369. (рос.)
Посилання
- Облікова картка[недоступне посилання з травня 2019]
- Костел
- СМОТРИЦЬКА С/Р. Історія змін реєстраційної інформації
