Смілка широколиста

Смілка широколиста (Silene latifolia (Poir.), синоніми: смілка біла (Silene alba), меландріум білий (Melandrium album Mill., оберна широколиста (Oberna behen L.)), народні назви: кукіль, куколиця, сліпак) — дворічна дводомна рослина родини гвоздичних.

Смілка широколиста
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Гвоздикові (Caryophyllaceae)
Рід: Смілка (Silene)
Вид:
Смілка широколиста (S. latifolia)
Біноміальна назва
Silene latifolia
Poir., 1789
Підвиди

Silene latifolia subsp. alba (Mill.) Greuter & Burdet
Silene latifolia subsp. eriocalycina (Boiss.) Greuter & Burdet
Silene latifolia subsp. mariziana (Gand.) Greuter & Burdet

Синоніми

див. текст

Назва

Якщо обережно одірвати квіткову чашечку з частиною квітоніжки, щільно затиснути біля основи пелюстки, а потім ударити по долоні, на якій вона лежить, то вона лунко вибухне. Через це смілку в народі називають «хлопавкою».

Морфологія

Стебло — висотою 40–100 см, висхідне, у верхній частині розгалужене. Листки — супротивні, еліптичні або еліптично-ланцетні, притиснуто-волосисті, нижні коротко-черешкові, верхні-сидячі. Суцвіття — квітки зібрані в суцвіття у вигляді напівзонтика, що формується з центрального стебла і бічних розгалужень. Пелюстки білі, іноді блідо-рожеві. Корінь — стрижневий.

  • Silene latifolia ♂
  • Silene latifolia ♀
  • Плід смілки широколистої

Розвиток

Сходить — у березні — травні, а також в кінці літа — на початку осені. Цвіте — на перший або другий рік життя з травня по серпень. Плодоносить — в червні — вересні. Плід — багатонасінна коробочка. Форма плоду — відкрита яйцеподібна. Форма насінини — ниркоподібно-овальна. Колір насіння — сірий з сизуватим відтінком. Розмір — довжина 1,25–1,75, ширина 1–1,25, товщина 0,75 мм, маса 1000 насінин — 0,5–0,7 грама.

Біологічні особливості

Глибина проростання — не більше 1,5-2 см. Максимальна плодючість — до 14700 насінин.

Екологія

Росте на луках, узліссях, вздовж лісосмуг, серед чагарників, як бур'ян у посівах, на городах, садах.

Поширення

Це європейсько-середньоазіатський вид. Поширений по всій Україні, засмічувач багаторічних трав і плодових насаджень.

Хімічний склад

В корінні містяться сапоніни, вуглевод лактозиноза, в листі — 80 мг% аскорбінової кислоти, 26,5 мг% каротину; в наземній частині до цвітіння — близько 18% білка, 3,5% жиру, 16,5% клітковини.

Використання

Рослина охоче поїдається на пасовищі великою рогатою худобою, та вівцями. В народній медицині коріння використовували при тахікардії, ревматизмі, хворобах нирок, безсонні, шлункових коліках, зубному болі, для припарок до затведлих фурункулів, гемороїдальних вузлів та пухлинах залоз з метою їх розм'ягчування і зняття больових відчуттів. Декоративний.

У харчуванні

На Кавказі молоді зеленіючі пагони та паростки збирають і використовують в їжу замість цвітної капусти[1].

Синоніми
  • Lychnis divaricata Rchb.
  • Lychnis × loveae B. Boivin
  • Lychnis macrocarpa Boiss. & Reut.
  • Lychnis pratensis Raf.
  • Lychnis vespertina Sibth.
  • Melandrium album (Mill.) Garcke
  • Melandrium boissieri Schischk.
  • Melandrium dioicum subsp. album (Mill.) D.Löve
  • Melandrium latifolium (Poir.) Maire
  • Silene alba subsp. divaricata (Rchb.) Walters
  • Silene latifolia subsp. latifolia
  • Silene macrocarpa (Boiss. & Reut.) E.H.L.Krause
  • Silene pratensis subsp. divaricata (Rchb.) McNeill & C.Prantice


Див. також

Джерела

Посилання

Примітки
  1. М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976. — 168 с. — С. 73
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.