Сновськ (історичне місто)
Сновськ (староцерк.-слов. Сновскъ, Сновск) — давньоруське місто в Чернігівському князівстві, що існувало в X—XIII століттях на річці Снов, правій притоці Десни.
Сновськ | |
---|---|
51°38′11″ пн. ш. 31°34′08″ сх. д. | |
Країна |
![]() |
Тип | колишній населений пунктd |
![]() ![]() Сновськ | |
![]() |
Вперше місто згадується в літописних джерелах за 1068 рік. Перебувало у центрі Сновської тисячі — стародавнього територіального ядра Чернігівської землі. Місто було зруйноване монголо-татарами в період навали 1238—1240 років.
Нині — городище на території селища міського типу Седнів Чернігівського району Чернігівської області.
Історія
Поява
![](../I/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%89%D0%B5_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0_%D0%A1%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%252C_%D0%A1%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2%252C_0376.jpg.webp)
Археологічні дані свідчать, що появі міста Сновська передував комплекс пам'яток роменської культури, представлений городищем площею близько 0,4 гектара в районі урочища Орешня в південній частині сучасного селища міського типу Седнів, а також двох поселень-супутників цього городища. Ймовірно це поселення було одним з племінних центрів сіверян[1], яке припинило своє існування в X столітті[2]
У Київській Русі
![](../I/Sunrise_at_Sednev_(Ukraine).jpg.webp)
За припущенням радянського й українського історика Миколи Котляра, до початку XI століття Сновськ, поряд з Черніговом і Любечем з протоміста перетворилося на раннє місто з дитинцем і обхідним градом, а у 20-30 роки XI століття Сновськ перетворюється на справжнє місто. Російський історик Арсеній Насонов виділив Сновськ поряд зі Стародубом та Новгород-Сіверським до числа трьох селищ-міст, що складали основу чернігівської «волості» під час найдавнішої, початкової її частини[3]
Вперше в письмових джерелах Сновськ згадується у 1068 році, коли в «Повісті временних літ» описується бій князя Святослава Ярославича з половцями в околицях Сновська. Стосовно до 1149 року в Київському літописі згадується Сновська тисяча, як територія в складі Чернігівського князівства. Єдиний відомий Сновський князь — Ростислав Ярославович. Також Сновськ згадується в Галицькому літописі під 1234 роком, де вказується поміж міст Чернігівського князівства, яке захопили війська Данила Галицького і Володимира Рюриковича[2]
Літописний Сновськ ототожнюється з городищем в районі урочища Коронний замок в центрі сучасного селища міського типу Седнів, що має два майданчики (городище і обхідний град) загальною площею 4,3 гектара. Укріплення обох частин датуються істориками X століттям. В околицях городища виявлені залишки посадів. Також поблизу Седнєва виявлений курганний некрополь IX—XI століть, що включає понад 300 курганів. Кургани досліджувалися наприкінці XIX — на початку XX століття дослідниками Дмитром Самоквасовим та Миколою Бранденбургом[2]
Зруйнування монголо-татарами
Монголо-татарське нашестя 1238—1240 років розорило чернігівський регіон, знищивши повністю міста Сновськ, Хоробор та Оргощ[4]. З цього періоду місто перетворюється на пустку.
Село Сновськ і створення слободи Седнєв
![](../I/%D0%93%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0%252C_%D0%B7%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%97_%D0%B4%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%89%D0%B0%252C_%D0%A1%D0%B5%D0%B4%D0%BD%D1%96%D0%B2.JPG.webp)
![](../I/%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D1%89%D0%B5_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BC%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B0_%D0%A1%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0%252C_N0444.jpg.webp)
У 1527 році Сновськ згадується як поселення «з 50 димами» в «Пам'яті», яка описує міста Чернігово-Сіверської землі, які перейшли в 1503 році з Великого князівства Литовського до складу Московської держави. На початку XVII століття село Сновськ, відоме в цей час також як село Княгиніно, припинило своє існування.
Після входження чернігівської землі до складу Речі Посполитої в 1618—1620 роках на теренах колишнього села Сновська була заснована слобода Седнів, яка з 1626 року став центром Седнівської волості, що належала магнатам Пацам. У 1638 році Седнів згадується як містечко «з 80 димами», на території якого споруджено шляхетський замок[2]
Сучасний стан
Нині залишки Сновська представлені городищем на території сучасного селища міського типу Седнів Чернігівського району Чернігівської області.
Примітки
- Черниговская земля в XI — начале XIII в.
- Верменич Я. В., Бортман Д. Я. Седнів // Енциклопедія історії України. У 10 т. / Редкол В. А. Смолій та ін. Інститут історії України НАН України.. — Київ: Наукова думка, 2012. — Т. 9. Прил-С.. — С. 504—506. — 944 с. — 5000 экз. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Котляр Н. Ф. Территориальное развитие Чернигово-Северской земли в домонгольское время. Создание и развитие Черниговского княжества // Древняя Русь. Вопросы медиевистики: научный журнал. — Институт славяноведения РАН, 2012. — Вып. 5 (52), март. — С. 5—16. — ISSN 2071-9574.
- Соловьев А. В. Автор «Задонщины» и его политические идеи // Труды отдела древнерусской литературы. — М., Л.: Изд-во АН СССР,, 1958. — Т. XIV. — С. 184.
Література
- Верменич Я. В., Бортман Д. Я. Седнів // Енциклопедія історії України. У 10 т. / Редкол В. А. Смолій та ін. Інститут історії України НАН України.. — Київ: Наукова думка, 2012. — Т. 9. Прил-С.. — С. 504—506. — 944 с. — 5000 экз. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Котляр Н. Ф. // Древняя Русь. Вопросы медиевистики : научный журнал. — Інститут слов'янознавства РАН, 2012. — Вип. 5 (52), март. — С. 5-16. — ISSN 2071-9574.