Собор Різдва Богородиці (Козелець)

Собор Різдва Богородиці у Козельці православний собор у смт Козелець Чернігівської області. Збудований у 1752—1763 роках на замовлення родини Розумовських за проектом архітектора Андрія Квасова та за участю Івана Григоровича-Барського, який є автором декору. Поряд із собором стоїть дзвіниця, зведена у 1766—1770 роках також за проектом Андрія Квасова.[2][3][4]

Собор Різдва Богородиці
Назва на честь: Різдво Пресвятої Богородиці
Собор Різдва Богородиці

50°54′42″ пн. ш. 31°06′38″ сх. д.
Статус діючий
Країна  Україна
Розташування Козелець, вул. Родини Богомольцiв, 1
Конфесія УПЦ (МП)
Тип будівлі собор
Архітектурний стиль українське бароко з елементами рококо і класицизму
Автор проєкту Андрій Квасов[1]
Архітектор Андрій Квасов (автор проєкту) за участю Івана Григоровича-Барського (оздоблення ліпниною)[1][2]
Будівник графиня Наталія Розумовська
Художник Григорій Стеценко[3]
Будівництво 1752  1763
Сайт sobor-kozelets.church.ua
Ідентифікатори й посилання
Собор Різдва Богородиці (Козелець) (Україна)

 Собор Різдва Богородиці у Вікісховищі

Собор та дзвіниця розміщені в історичному середмісті Козельця, і є його містобудівними домінантами.[4] Його відносять до найкращих архітектурних витворів XVIII століття в Україні та тогочасній Російській імперії.[5][6][7]

Пам'ятка архітектури національного значення, охоронний номер 843.[8]

Історія

Собор споруджено у 17521763 роках на замовлення графині Наталії Розумовської (Розумихи, матері Олексія та Кирила Розумовських) архітекторами Іваном Григоровичем-Барським та Андрієм Квасовим — на знак подяки Богові за щасливу долю синів замовниці. Під час Другої світової війни в соборі містилися табір військовополонених і конюшня. Після її закінчення приміщення храму використовували під заготконтору (склад для продовольчих товарів).

Собор реставрували у 19611982 роках.

14 серпня 1993 року відбулося урочисте відкриття відбудованого Собору Різдва Богородиці. Від цього дня і до сьогодні двері святині відчинені для відвідувачів та екскурсантів. І нажаль перлина Чернігівщини перебуває під тимчасовою окупацією Московського патріархату, вся Україна просить Господа, аби з голів Українців та з нашої землі назавжди пішов цей недуг(МП).

Архітектура

Храм мурований, хрещатий, дев'ятидільний. Рамена завершено напівкруглими ризалітами. Всередині чотири опорні стовпи несуть систему склепінь і п'ять бань, поставлених по діагоналі (як у давньоруських храмах). Витончений ліпний декор стін поєднує форми бароко, рококо і класицизму.

Собор двохярусний. На першому ярусі знаходиться «тепла» церква Адріана і Наталії — усипальниця Розумовських. На другий ярус (власне собор) з трьох боків ведуть напівкруглі ґанки з відкритими колонадами, завершені наметовими верхами.

Майстерне використання засобів живопису, скульптури і архітектурних форм створюють урочистий і святковий образ.

Поруч із будівлею собору розташована чотириярусна дзвіниця.

Взагалі, крім собору у храмовий комплекс входить дзвіниця й споруда полкової канцелярії.

Інтер'єр

В інтер'єрі панують центральна баня і багатоярусний різьблений з липи іконостас 18 століття (створений, як вважають, за участю архітектора Растреллі). Образи (1753) в іконостасі написані у стилі бароко. Складається він з 50 (було 80) автентичних ікон. Ікони писав Григорій Стеценко, різьбу виконав Сисой Шалматов.

Цей іконостас був використаний як зразок при створенні сучасного іконостасу Катерининської церкви у Чернігові, що був освячений у грудні 2016.[9]

Дзвіниця

Дзвіниця (1766–1770, архітектор Андрій Квасов[10]) квадратна в плані (10 х 10 м), чотириярусна. Перший ярус оформлено рустом, другий тосканським ордером, третій іонічним, четвертий коринфським. Увінчує дзвіницю барокова верхівка. Висота дзвіниці із хрестом 50 м.

Будинок полкової канцелярії

Споруда полкової канцелярії (1753–1758, архітектори Андрій Квасов та Іван Григорович-Барський) у плані прямокутна (13,5 х 17,5 м), двоповерхова.

Галерея

Див. також

Примітки

  1. РОЖДЕСТВА БОГОРОДИЦЫ СОБОР, 1752-1763 гг. 1986 г. Памятники градостроительства и архитектуры (рос.). Прадідівська слава. Процитовано 29 листопада 2016.
  2. Собор Різдва Богородиці та дзвіниця 2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 301. Прадідівська слава. Процитовано 29 листопада 2016.
  3. Про собор. Собор Різдва Богородиці, м. Козелець. Процитовано 29 листопада 2016.
  4. Вечерський В. Пам'ятки архітектури й містобудування Лівобережної України: Виявлення, дослідження, фіксація. – К.: Видавничий дім А.С.С, 2005. – 588 с.: іл. (Міністерство культури і мистецтв України, Державна служба охорони культурної спадщини, Науково-дослідний інститут пам'яткоохоронних досліджень). – ISBN 966-8613-08-2
  5. Вечерський В. В. Різдва Богородиці собор у Козельці // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 220. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  6. Козелецкий собор // Горностаев Ф.Ф. Дворцы и церкви Юга. – М.: Образование, 1914 г., с. 37 – 46. (рос.). Прадідівська слава. Процитовано 2 грудня 2016.
  7. Козелець. Україна Інкогніта. Процитовано 2 грудня 2016.
  8. Реєстри пам’яток. Вікі любить пам'ятки. Процитовано 2 грудня 2016.
  9. Новий іконостас Катерининської церкви 12 метрів в ширину і висоту та має 40 ікон. Архів оригіналу за 23 грудня 2016. Процитовано 23 грудня 2016.
  10. Колокольня 1986 г. Памятники градостроительства и архитектуры (рос.). Прадідівська слава. Процитовано 29 листопада 2016.

Джерела та література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.