Шалматов Сисой Зотович
Сисо́й Шалма́тов (Сисой Зотович Шалматов; р.н. невідомий, м. Осташков, Тверська губернія — рік і місце смерті невідомі) — український (за походженням росіянин) різьбяр і скульптор XVIII ст..
Життєвий і творчий шлях
Сисой Шалматов родом із м. Осташкова Тверської губернії.
У майстерні Шалматова було виконано різьблені іконостаси для церков у містах Курську та Бєлгороді.
З 1752 року Сисой Шалматов жив у м. Охтирка (нині Сумська область, Україна), де відкрив майстерню і разом зі своїми підмайстрами різьбив іконостаси для соборів Охтирського (1755—60), Мгарського (1762—65), Лохвицького (1765—70) і Полтавського (1772) монастирів.
Найцінніший різьблений іконостас і статуї для Покровської церкви в Ромні (1768—75) авторства Шалматова, створені на замовлення кошового Запорізької Січі Петра Калнишевського.
З пізніх робіт Шалматова — відомі статуї для храму в селищі Чоповичі на Житомирщині (1774—75).
Ані рік, ані місце смерті Сисоя Шалматова невідомі.
Роботи і пам'ять
Роботи С.Шалматова, зокрема, для церкви у Чоповичах, виставлені в основній експозиції Національного художнього музею України в Києві.
Творчість Сисоя Шалматова досліджував П. Мусієнко («З далекого минулого», К.: «Мистецтво», ч. 1, 1962). Образ митця створив у своєму історичному романі «Журавлиний крик» сучасний український письменник Р.І. Іваничук.
Галерея робіт
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985., Том 12., К., 1985, стор. 359
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Мусієнко П. З далекого минулого, К.: «Мистецтво», ч. 1, 1962