Совєтський район (АР Крим)
Совє́тський райо́н (до 1944 року — Ічкинський район; рос. Советский район, крим. İçki rayonı) — район АР Крим. Адміністративний центр — смт Совєтський. Населення становить 34 329 жителів (на 1.08.2012).
| Совєтський район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
 | |||||
| Район на карті регіону | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна | ||||
| Область: | Автономна Республіка Крим | ||||
| Код КОАТУУ: | 125200000 | ||||
| Утворений: | 1935 | ||||
| Населення: | ▲ 34349 (на 1.01.2019) | ||||
| Площа: | 1080 км² | ||||
| Густота: | 31.7 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-6551 | ||||
| Поштові індекси: | 97200—97251 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | смт Совєтський | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 11 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 38 | ||||
 | |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Маснік Іван Миколайович | ||||
| Голова РДА: | Глобинець Григорій Іванович[1] | ||||
| Вебсторінка: | Совєтська РДА | ||||
| Адреса: | 97200, Автономна Республіка Крим, Совєтський район, смт. Совєтський, вул. 30 років Перемоги, 15 | ||||
| Мапа | |||||
 | |||||
|
| |||||
|
| |||||
12 травня 2016 року Верховна Рада України перейменувала «Совєтський район» на «Ічкінський». Постанова про перейменування набере чинності після повернення тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя під загальну юрисдикцію України[2].
Географія
Розташований на північному сході Кримського півострова за 105 км від столиці республіки — м. Сімферополя. На півночі і північному сході межа його проходить по узбережжю оз. Сиваш, на сході межує з Кіровським, на півдні — з Білогірським, на заході — з Нижньогірським районом.
| Нижньогірський район | Нижньогірський район | Азовське море, Сиваш |
| Нижньогірський район |  |
|
| Білогірський район | Кіровський район | Кіровський район |
Площа — 107,9 тис. га.
Території району входять до зони зрошування Північно-Кримського каналу. Ґрунти — від солончаків і бурих солонців близько оз. Сиваш до каштанових і південних чорноземів.
Історія
Перша письмова згадка про Ічки датується 1798 р.
Район утворений в січні 1935 р. — як Ічкинський, з 1944 р. — Совєтський.
У 1962 р., у порядку укрупнення сільських районів, ліквідований як адміністративно-територіальна одиниця і приєднаний до Нижньогірського району. У 1966 р. знов відновлений.
Адміністративний поділ
Район адміністративно-територіально поділяється на 1 селищну раду і 116 сільських рад, які підпорядковані Совєтській районній раді та об'єднують 49 населених пунктів[3].
- Советська селищна рада
- Дмитрівська сільська рада
- Завітненська сільська рада
- Іллічівська сільська рада
- Красногвардійська сільська рада
- Краснофлотська сільська рада
- Некрасовська сільська рада
- Прудовська сільська рада
- Пушкинська сільська рада
- Урожайнівська сільська рада
- Чапаївська сільська рада
- Чорноземненська сільська рада
Населення
Населення — 37,6 тис. чоловік
- Розподіл населення за віком та статтю (2001)[4]
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 18 039 | 3695 | 3486 | 5353 | 4006 | 1458 | 41 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 19 537 | 3461 | 3113 | 5337 | 4773 | 2680 | 173 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад населення району за переписом 2001 р.[5] та 2014 р.
| 2001 | 2014 | |||
|---|---|---|---|---|
| чисельність | частка, % | чисельність | частка, % | |
| росіяни | 18 234 | 48,5 | 16 653 | 52,2 |
| кримські татари | 8 344 | 22,2 | 8 066 | 25,3 |
| українці | 8 287 | 22,1 | 4 188 | 13,1 |
| татари | 757 | 2,0 | 837 | 2,6 |
| білоруси | 499 | 1,3 | 255 | 0,8 |
| мордва | 186 | 0,5 | 100 | 0,3 |
| цигани | 150 | 0,4 | 205 | 0,6 |
Етномовний склад району (рідні мови населення за переписом 2001 р.)[6]
| російська | кримсько- татарська |
українська | білоруська | циганська | |
|---|---|---|---|---|---|
| Совєтський район | 64,4 | 21,2 | 10,4 | 0,3 | 0,3 |
| смт Совєтський | 67,7 | 20,9 | 8,3 | 0,3 | 0,6 |
| Дмитрівська сільрада | 66,3 | 15,8 | 17,5 | 0,1 | |
| Завітненська сільрада | 66,9 | 20,7 | 7,9 | 0,6 | |
| Іллічівська сільрада | 67,8 | 20,7 | 10,0 | 0,3 | |
| Красногвардійська сільрада | 61,8 | 15,4 | 13,3 | 1,0 | 0,1 |
| Краснофлотська сільрада | 57,2 | 23,3 | 11,5 | 0,8 | 1,2 |
| Некрасовська сільрада | 64,2 | 20,2 | 14,2 | 0,6 | |
| Прудівська сільрада | 69,3 | 17,4 | 7,7 | ||
| Пушкінська сільрада | 47,5 | 36,4 | 14,9 | 0,3 | |
| Урожайнівська сільрада | 56,8 | 11,9 | 13,2 | 0,1 | |
| Чапаєвська сільрада | 62,1 | 24,8 | 11,2 | 0,4 | 0,2 |
| Чорноземненська сільрада | 63,9 | 25,5 | 9,4 | 0,2 |
Економіка
Пріоритетна галузь народного господарства району — сільськогосподарське виробництво. Господарства багатогалузеві, з розвиненим садівництвом і виноградарством. На базі реформованих колективних господарств створені: 8 виробничих сільськогосподарських кооперативу, 5 — ТОВ, 1 — ЗАТ.
Станом на 01.01.2001 у районі діє 21 підприємство різних форм власності, 90 фермерських господарств які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції.
У структурі культивованої площі найбільшу питому вагу займають зернові, технічні і кормові культури. Сільськогосподарські підприємства обслуговують: ремонтно-транспортні підприємства, сільгоспхімія, сільенерго, інкубаторна станція і ряд інших підприємств місцевого значення.
Промислові підприємства спеціалізуються у області переробки сільськогосподарської сировини: комбінат хлібопродуктів, маслобойний, виноробницькі заводи, ефіроолійний завод. Діє також друкарня.
Інфраструктура
У районі — 16 загальноосвітніх шкіл, 2 позашкільних установи, технікум механізації і гідромеліорації сільського господарства, 2 ПТУ; районна лікарня, 24 фельдшерсько-акушерських пункту, 6 амбулаторій, поліклініку; 23 клубних установи, 25 бібліотек, музична школа, 2 народних музеї, 15 театральних і 2 народних колективи; готель.
Територією району проходить залізниця Керч-Джанкой і автодорога республіканського значення.
Пам'ятки
На території району є кургани з похованнями епохи ранньої і пізньої бронзи, скіфські поховання.
Примітки
- Розпорядження Президента України від 4 червня 2010 року № 807/2010-рп «Про призначення Г.Глобинця головою Совєтської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим»
- Постанова Верховної Ради України від 12.05.2016 № 1352-VIII «Про перейменування окремих населених пунктів та районів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя»
- Адміністративно-територіальний устрій Совєтського району на сайті Верховної Ради України
- Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать [Населення за статтю та віком…2001] (укр.). Державна служба статистики України.
- Архівована копія. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 4 вересня 2013.
- Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
Посилання
- стаття Совєтський район — Інформаційно-пізнавальний портал | Кримська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Кримська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 992 с.)