Сожурне Трус

Сожурне Трус або Соджернер Трут (англ. Sojourner Truth, справжнє ім'я: Ізабелла Бомфрі; нар. 1797 пом. 26 листопада 1884) — американська ораторка, піонерка фемінізму та аболіціоністка, що зробила великий внесок у боротьбу за права жінок. Її виступи і концепція справедливості були популяризовані білими феміністками, а сама Трут набула символічного статусу «праматері» чорних жінок. Вшанована на Поверсі спадщини Джуді Чикаго.

Сожурне Трус
англ. Sojourner Truth
Ім'я при народженні англ. Isabella Baumfree
Псевдо Sojourner Truth
Народилася 1797[1][2][…]
Герлі, Ольстер, штат Нью-Йорк, США[1]
Померла 26 листопада 1884(1884-11-26)[3][4][5]
Баттл Крік, Калгун, Мічиган, США
Поховання цвинтар Оак Гіллd
Країна  США[6]
Національність афроамериканці[7][8][…]
Місце проживання Баттл Крік
Діяльність правозахисниця, письменниця, аболіціоністка, борчиня за права жінок, суфражистка
Галузь Аболіціонізм
Знання мов нідерландська[9] і англійська[10]
Суспільний стан невільник[11]
Конфесія Методизм
Нагороди

Національна зала слави жінок (1981)

Зала слави жінок Мічигануd (1983)

Сайт sojournertruthmemorial.org

Життєпис

Народилася у Суорткіллі, Нью-Йорк у 1797 однією з тринадцяти дітей Джеймса і Елізабет Бомфрі, рабів полковника Гарденберга. Після смерті полковника уся його власність, у тому числі раби, перейшла до його сина Чарльза Гарденберга[12].

У 1806 Гарденберг продав Бомфрі за $100 Джону Нілі. До того, як її продали, Бомфрі говорила лише нідерландською[13].

У рабстві Бомфрі пройшла через багато випробувань і принижень, згадуючи Нілі як жорстоку і жорстку людину, який щоденно ґвалтував і бив її. У 1808 році Нілі продав Бомфрі за $105 утримувачу таверни Мартінусу Шіверу, там вона служила 18 місяців. Шівер продав її у 1810 за $175 Джону Дюмону. Четвертий господар ставився до неї більш приязно, проте його дружина робила усе, щоб ускладнити її існування[14].

Приблизно у 1815 році Бомфрі закохалася у раба на ім’я Роберт, що належав власнику сусідньої ферми. Власник ферми припинив ці стосунки, адже якби у рабів народилися діти, то вони належали б власнику Бомфрі [15]. У 1817 році Бомфрі змусили одружитися з рабом Томасом. Народила п’ятьох дітей: Діану, Елізабет, Ганну, Пітера і Софію.

У 1826 році Бомфрі втекла з рабства з донькою Софією. Знайшла притулок у сім’ї квакерів нідерландсько-американського походження Ісаака і Марії Ван Вагенер, стала в них служницею. Ці люди допомогли добитися законної свободи для її сина, дали їй своє прізвище, і Сожурне Ізабелла Бомфрі стала Ізабеллою Ван Вагенер.

Діяльність

Трус була дуже енергійною і працювала зі священиком, допомагаючи йому обертати жінок у проституції в християнство. Жила вона в одному з будинків общини. Її охрестили і дали ім’я «Сожурне Трус», оскільки вона чула містичні голоси й мала видіння (thuth - правда). Щоб розповісти людям про їх зміст, виступала з лекціями і релігійними співами і проповідувала аболіціонізм у багатьох штатах протягом трьох десятиліть.

Заручившись підтримкою Елізабет Кейді Стентон, Трус стала виступати за рівноправ’я жінок. Вона написала про своє життя в книзі «Історія Сожурне Трус» (1830). Це автобіографічне оповідання, записане і видане Олівером Тілбертом. Трус усе життя була неграмотною і говорила англійською з сильним нідерландським акцентом[16].

"А хіба ж я не жінка?"

Подейкують, що коли на з'їзді з боротьби за жіноче рівноправ'я Трус звинуватили в тому, що насправді вона — чоловік, ораторка публічно оголила груди. А її відповідь чоловікові, який сказав, що жінки — слабка стать, стала легендарною:

Ну що ж, дітки, не все добре там, де здіймається багато шуму. Думаю, скоро білим чоловікам буде непереливки від того, що вони, як між двох вогнів, опинились між чорними з Півдня і білими жінками з Півночі — і ті, і інші товкмачать про свої права. Але про що ми всі тут говоримо?

Той чоловік сказав, що жінки потребують допомоги, щоб сісти в екіпаж або перейти через баюру, або зайняти зручніше місце. Ніхто й ніколи не допомагав мені сідати до екіпажу, не переносив через калюжі і не поступався місцем! А хіба ж я не жінка? Подивіться на мене! Подивіться на мої руки! Я орала, сіяла і збирала врожай, і жоден чоловік не робив це швидше і краще за мене! А хіба ж я не жінка? Я могла працювати нарівні з чоловіком і їсти як чоловік — коли у мене було що їсти! І я терпіла удари батогом нарівні з чоловіком — а хіба ж я не жінка? Я народила тринадцять дітей і бачила, як майже всіх їх продавали до рабства, і коли я ридала, виплакуючи своє горе матері, хто, окрім Бога, чув мене? А хіба ж я не жінка?

А потім вони говорять про цей… в голові… як вони його називають? (хтось із залу шепоче: „Інтелект“) О так, любий. І як це пов'язано з правами жінок і чорних? Якщо моя головешка вміщує пінту, а ваша кварту, хіба справедливо з вашого боку не давати мені наповнити хоча б мою половину кварти?

А потім онтой низенький чоловік у чорному каже, що жінки не можуть мати ті ж права, що й чоловіки, тому що Ісус не був жінкою! А як Ісус з'явився? Звідки він прийшов? Він прийшов від Бога і жінки! І чоловіки тут ні до чого.

Якщо перша створена Богом жінка була досить сильною, щоб самотужки перевернути світ, то ці жінки всі разом зможуть поставити світ з голови на ноги і знову привести його до ладу! І якщо вже вони про це просять, то краще чоловікам дозволити їм це зробити.

Дякую за те, що мене вислухали, більше старенькій Сожурне нічого сказати.

Пам'ять

  • На честь Сожурне Трус названо марсохід «Соджорнер»[17].
  • Цитата: "Я продаю тінь, щоб підтримати плоть".

Примітки

  1. Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 1098.
  2. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #119200910 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  3. SNAC — 2010.
  4. Find a Grave — 1995.
  5. FemBio: Банк інформації про видатних жінок
  6. http://www.nytimes.com/2000/11/19/books/children-s-books-serving-no-master-but-the-truth.html
  7. https://documents.alexanderstreet.com/c/1007600702
  8. Smith J. C. Notable Black American Women
  9. Beard M. Women and Power: A ManifestoProfile Books, 2017. — 115 p.
  10. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  11. Dictionnaire des féministes: France XVIIIe - XXIe siècle / C. Bard, S. ChaperonPresses universitaires de France, 2017. — P. 762. — ISBN 978-2-13-078720-4
  12. Amazing Life. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 26 березня 2008.
  13. Sojourner Truth page. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 26 березня 2008.
  14. On the trail of Sojourner Truth in Ulster County
  15. Sojourner Truth page. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 26 березня 2008.
  16. Жінки — письменниці і реформатори
  17. NASA Names First Rover to Explore the Surface of Mars — NASA

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.