Сокіл (спецпідрозділ)

Ві́дділ швидко́го реагув́ання «Со́кіл» — спеціальний підрозділ Управління боротьби з організованою злочинністю (УБОЗ) УМВС областей України, в завдання якого у 1994—2015 роках входило силове забезпечення оперативно-розшукових заходів, що проводилися співробітниками УБОЗ.

Відділ швидкого реагування «Сокіл», УБОЗ
Емблема підрозділу «Сокіл»
Засновано 27 березня 1994
Країна  Україна
Роль боротьба з організованою злочинністю, звільненню заручників,
боротьба з тероризмом
Чисельність 10-50 осіб на регіон
У складі  МВС України
Пункт базування Київ та обласні центри
Прізвиська «соколята», «пташині»
Розпущено 9 листопада 2015[1]

Після створення Національної поліції спецпідрозділ був розформований, а бійці, які пройшли переатестацію, були переведені на службу до спецпідрозділу КОРД.

Історія

«Сокіл» створений 27 березня 1994 р.[2] в системі УБОЗ; залучався до проведення спеціальних заходів ліквідації бандитських формувань, організованих злочинних угрупувань, затримання членів озброєних злочинних груп, звільнення заручників, участі в антитерористичних операціях і для фізичного захисту джерел оперативної інформації.

Комплектувався співробітниками підрозділів міліції, внутрішніх військ МВС, що мали достатню психологічну і фізичну підготовку, високі професійні навички.

На спецоперації бійці «Соколу» вибирали той вид зброї, котрий найбільше пасує для успішного виконання поставленої задачі.

За 2004 — 2009 роки разом з оперативниками УБОЗ «Сокіл» здійснили понад 74 тисяч спецоперацій із силового забезпечення оперативно-пошукових заходів. Серед яких — 15 спецоперацій зі звільнення заручників.

Із допомогою «Соколу» затримані були 9 тисяч злодіїв, понад 250 лідерів організованих злочинних угруповань, із незаконного обігу вилучено понад 1000 одиниць вогнепальної зброї.[3]

На основі вказаного підрозділу спеціального призначення заплановано заснування українського підрозділу на кшталт канадського та американського підрозділу спецризначення «SWAT»[4][5].

«Сокіл» і Революція гідності

У лютому 2014-го бійці спецпідрозділу брали участь у подіях Євромайдану. За інформацією одного із учасників Євромайдану Вадима Сизоненка, під час зіткнень на Майдані Незалежності 18 лютого, співробітники «Сокола» застосували проти євромайданівців бойову гранату, в результаті чого загинув Дмитро Максимов[6]. За даними МВС під загострення ситуації в Київ були перекинуті підрозділи «Сокола» із Луганської, Запорізької та Хмельницької областей. 20 лютого, за інформацією тодішнього заступника командира спецпідрозділу Олександра Єршова, у приміщенні Кабінету Міністрів України перебувала снайперська пара «Сокола», однак вогонь по протестувальниках вона не відкривала[7].

Російсько-українська війна

23 лютого 2015-го троє співробітників спецпідрозділу «Сокіл» з працівником ДАІ в Маріуполі на вулиці Пашковського зупинили автомобіль «ДЕУ» для перевірки, де виявились терористи, які відкрили вогонь. Внаслідок бойового зіткнення старший лейтенант Віталій Мандрик зазнав вогнепального поранення в голову, від якого помер, ще двоє співробітників були поранені. В автомобілі було знайдено сумку з вибухівкою.

Див. також

Примітки
  1. Сокіл розформували
  2. Володимир Кречко: "Основне завдання спецпідрозділу "Сокіл" -- протидія організованій злочинності та знешкодження її лідерів" @ Закарпаття онлайн
  3. Спецназ стран мира: Спецподразделение «Сокол», Спецназ.орг — сообщество ветеранов спецназа России, СНГ и бывшего СССР (рос.)
  4. В Україні з'явиться спецназ по типу американського SWAT
  5. Останній командир закарпатського «Соколу» Юрій Стеблюк розповів про минуле й майбутнє міліцейського спецназу
  6. «Участник обороны Майдана: Дима ценой собственной жизни спас меня и еще как минимум десять бойцов.» censor.net.ua, 04.03.14 (рос.).
  7. «Два снайпери „Соколу“ знаходились у Кабміні під час розстрілу людей» tsn.ua, Київ, 10 квітня 2014: «Бійці із гвинтівками до урядової будівлі приїхали за наказом тодішнього міністра Захарченка. Проте в МВС запевняють - снайпери ні в кого не стріляли...»

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.