Сома (Веди)
Сома — священний напій давніх аріїв, згадується у Ведах як «сома», а в давньоіранських джерелах як «хаома», персоніфікується як божество.
Індуїзм |
---|
Близькі теми |
Категорія • Портал |
Сома часто згадується в Рігведі, яка містить багато гімнів, які вихваляють його підбадьорливі або п'янкі якості. Кілька текстів, в Атхарваведі звеличуються цілющі властивості Соми, він розглядається як цар лікарських рослин.
У Ведах згадується щонайменше три види Соми: Сома Павамана (Чумацький Шлях), Сома-Місяць і рослина Сома, що містить сік-Сому. Сома-Місяць, у свою чергу, має три іпостасі: Сома-світило, Сома — божество, владика планети і Сома — нектар, що виділяється Місяцем.
У Рігведі, в гімні «До Соми і Пушана» (II, 40), в якому Сома і Пушан називаються «породителями багатств», «пастухами світобудови», вказується, що один з них «породив усі істоти», а інший «рухається, все озираючи »[1].
Зустрічаються також згадки Соми в парі (або як частина імені) з іншими божествами: Індра-Сома (VII, 104), Сома-Рудра (VI, 74). До Соми звернені гімни дев'ятої мандали Рігведи.
У «Весільному гімні» Рігведи (X, 85) описується весільна церемонія Соми (який асоціюється з місяцем) і Сурї (дочки солярного божества САВІТАР). Судячи зі згадок це алкогольний чи можливо інший наркотичний напій, який дає мужність воїнам та натхнення співакам та поетам. Втім наркотична дія соми (хаоми) протиставляється звичайному сп'янінню. Рецепт та склад напою невідомі і зараз існує багато теорій щодо того з чим саме була сома. Можливі інгредієнти — саркостемма, гармала, Ґанджа, мак, ефедра, гриби. В пантеоні аріїв був однойменний бог напою — Сома в індійців, Хаома в іранців. Ім'ям Сома також називають бога Місяця Чандру.