Сопіт (Стрийський район)

Со́піт село в Україні, в Стрийському районі Львівської області. Населення становить 722 особи. Орган місцевого самоврядування — Сколівська міська рада.

село Сопіт
Країна  Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Стрийський район
Громада Сколівська міська громада
Основні дані
Засноване 1503
Населення 722
Площа 1,81 км²
Густота населення 398,9 осіб/км²
Поштовий індекс 82612
Телефонний код +380 3251
Географічні дані
Географічні координати 49°08′27″ пн. ш. 23°22′52″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
494 м
Водойми р.Стрий, р.Сопотянка(потік)
Відстань до
обласного центру
120 км
Відстань до
районного центру
24 км
Найближча залізнична станція 20км. Верхнє Синьовидне
Місцева влада
Адреса ради 82600, Львівська обл., Стрийський р-н, м.Сколе
Карта
Сопіт
Сопіт
Мапа

 Сопіт у Вікісховищі

Географія

Через село тече річка Сопіт.

Назва

Щодо походження назви села Сопіт є кілька версій. Існує легенда, згідно з якою засновником села був чоловік, що звався Сопко. Під час нападу ворогів на давньоруську фортецю Тустань, він разом зі своєю родиною врятувався втечею, перебравшись через річку Стрий. На притоці Стрия він заснував село, яке згодом назвали на його честь Сопотом. В селі існує місцина, що зветься «Сопковим городом».

Церква св. Архистратига Михайла. Загальний вигляд. 1937. Згоріла у 2009.[1]

Згідно з іншою версією, назва села пов'язана з річкою, що протікає через нього (р. Сопотянка (Потік)). Вона має гірський характер, багато перекатів, порогів, що створює значний шум «шепіт» або «шопіт», від цих слів і утворилось «Сопіт».

  • На південь від села розташований водоспад Сопіт.

Культові споруди

Раніше в селі Сопіт була старовинна Церква св. Архистратига Михайла (збудована 1836 р.). Вона відносилась до тридільних однозрубних церков, відомих під назвою «хатній тип».[2] Однак 14 лютого 2009 року храм згорів. Та парафіяни під час пожежі врятували богослужбові речі, престол та деякі ікони. На жаль, вогонь знищив храм та старовинний іконостас, який не вдалось врятувати.

Історія

Село Сопіт відоме своїми археологічними розвідками могильників неоліту та бронзи. Досліджувалися 1972 Прикарпатською експедицією Інституту суспільних наук АН УРСР (Л.Крушельницька). Відкрито 80 поодиноких, парних та групових тілопальних поховань в урнах. Поховання складалися з урн, накритих каменями або мискою, та приставленого посуду. Лише у двох похованнях було знайдено бронзові браслети. Виділяється поховання 26, яке складалося з 26-ти урн. До комплексу ритуального посуду входять горщики, амфори, миски. Деякі форми кераміки, її оформлення тяжіють до лужицької культури. Датується 10—8 ст. до н. е[3].

В селі перед Другою світовою війною був фільварок голландця Пітера Ментена.

У районі Сопоту з 1979 року радянська влада розпочала проєкт будівництва «Карпатського моря». Але у середині 1980-х років проєкт було закрито.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 849 осіб, з яких 411 чоловіків та 438 жінок.[4]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 698 осіб.[5] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[6]

Відомі мешканці

Народились

Померли

Примітки

  1. Горять дерев'яні церкви. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014.
  2. Туристичні ресурси Сколівщини. Наталія Лисик
  3. Павлів Д. Ю. Сопіт, могильник // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 711. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  4. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.