Соснівка (Шосткинський район)

Сосні́вка (МФА: [soˈsɲiu̯kɐ] ( прослухати); Шутівка) село в Україні, у Шосткинському районі Сумської області. Населення станом на 2001 рік становило 658 осіб. Орган місцевого самоврядування Соснівська сільська рада.

село Соснівка
Герб Соснівки
Початок села
Початок села
Країна  Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Шосткинський район
Рада Соснівська сільська рада
Облікова картка Соснівка 
Основні дані
Населення 658
Поштовий індекс 41442
Телефонний код +380 5444
Географічні дані
Географічні координати 51°37′31″ пн. ш. 34°03′43″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
143 м
Відстань до
обласного центру
139 км
Відстань до
районного центру
13,8 км
Найближча залізнична станція Глухів
Відстань до
залізничної станції
13,8 км
Місцева влада
Адреса ради 41442, Сумська обл., Глухівський р-н, с. Соснівка, вул. Центральна, 25
Сільський голова Буряк Микола Костянтинович
Карта
Соснівка
Соснівка
Мапа

 Соснівка у Вікісховищі

Після ліквідації Глухівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Шосткинського району[1].

Розташування

Соснівка розташована на північному сході Сумської області за 13 км від районного центру міста Глухова та за 3 км від автодороги Глухів Курськ E38 між річками Клевень і Обеста. Вище за течією на відстані 3,5 км розташоване село Катеринівка, нижче за течією на відстані 4,5 км розташований смт Шалигине, на протилежному березі — село Сваркове. Територія села межує з територією Рильського району Курської області Російської Федерації.

З усіх боків село оточене хвойними лісами.[2] Навколо багато іригаційних каналів.

Історія

Перша писемна згадка про село датується початком XVII століття. Першими поселенцями тут були монахи та втікачі-кріпаки з Курської губернії.[2]

У 1708 році територія поселення перейшла у власність Глинської пустині, що їй подарував князь О. Меншиков, який отрим того ж року Крупецьку волость разом з селом у подарунок від Петра I.[2]

У 1760 році ця слобода за чисельністю населення досягла статусу села, яке назвали «Шутівка». Але невдовзі село стало власністю поміщика, який продав Шутівку разом з людьми за собаку. Відтоді село почало називатися «Сучкина Слобода». Проте ця назва проіснувала недовго, і згодом село стали називати «Соснівка».[2]

У 2011 році Соснівка стала переможцем обласного етапу конкурсу «Населений пункт найкращого благоустрою і підтримки громадського порядку»[3].

Населення

За даними на 1973 рік у Соснівці було 268 дворів, а населення становило 810 осіб[4].

Динаміка населення
19731980[5]2001
810 741 658
Глинська пустинь. Надбрамний храм в ім'я ікони Іверської Божої Матері

Пам'ятки

В селі споруджено меморіал на честь радянських воїнів (1958 рік), які загинули в бою за визволення села від гітлерівців,[4] та пам'ятний знак на честь 273-х односельців, полеглим в боротьбі проти нацистів.

За 3 км від села, на правому березі річки Обести, з 1557 року діє монастир Глинської Різдва Богородиці Пустині.

Природні

Біля села розташована ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Сосни» площею 0,5 га. Унікальні сосни віком більш 200 років, висота дерев 25-32 метрів, діаметр стовбурів 50-70 см. Природно-історична цінність — унікальні, багаторічні, добре розвинені дерева, мають естетичну, науково-пізнавальну, оздоровчу цінність.[6]

Відомі люди

В селі народились:

Сьогодення

Будинок культури

На сьогодні на території села діють:

  • Дитячий садок
  • Школа
  • Клуб
  • Будинок культури
  • Фельдшерсько-акушерський пункт
  • Спортивний майданчик
  • Стадіон

Галерея

Пам'ятник радянським воїнам
Центр села
Спасо-Преображенський ярмарок

Примітки

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Глухівська районна державна адміністрація, с. Соснівка Архівовано 2 серпня 2011 у Wayback Machine.
  3. Соснівка — перша в області // Народна трибуна — 7 січня 2012 року
  4. Селения, Сосновка село[недоступне посилання з вересня 2019] (рос.)
  5. «История городов и сел Украинской ССР», Том «Сумская область» (рос.)
  6. Достопримечательности Глуховского района, 10 вековых сосен Архівовано 17 лютого 2012 у Wayback Machine. (рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.