Софора трав'яна

Софора трав'яна[1], вексибія китниковидна як Vexibia alopecuroides[2] (Sophora alopecuroides) — вид рослин з родини бобові (Fabaceae), поширений у Євразії від Криму й Туреччини до Китаю.

?
Софора трав'яна

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
— Судинні (Tracheophyta)
— Покритонасінні (Angiosperms)
— Евдикоти (Eudicots)
— Розиди (Rosids)
Порядок: Бобовоцвіті (Fabales)
Родина: Бобові (Fabaceae)
Підродина: Метеликові (Faboideae)
Триба: Sophoreae
Рід: Софора (Sophora)
Вид: Софора трав'яна
Біноміальна назва
Sophora alopecuroides
L., 1753
Синоніми
Goebelia alopecuroides (L.) Bunge ex Boiss.
Vexibia alopecuroides (L.) Yakovlev
Посилання
Вікісховище: Sophora alopecuroides
Віківиди: Sophora alopecuroides
EOL: 704091
IPNI: 518788-1
NCBI: 200492

Опис

Багаторічна рослина 50–80(100) см завдовжки. Листки зверху густо-біло-волосисті або запушені. Квітки в густих колосоподібних мітличках. Віночок білий або кремовий. Боби 5–12 см завдовжки, запушені[2]. Насінин у бобі 3–7, жовто-коричневі[3]. Трава або напівчагарник, густо гілляста[4].

Цвіте у травні — липні, плодоносить у липні — серпні[3].

Поширення

Поширений у Євразії від Криму й Туреччини до Китаю[5][6][7].

В Україні вид зростає на галявинах, кам'янистих схилах — у південному Криму, дуже рідко[2].

Загрози й охорона

Загрозами є зменшення площ природних місць зростань унаслідок посилення антропогенного навантаження (вирубка чагарників, витоптування, забудова), також вузька стенотопність виду[3].

Занесений до Червоної книги Україні в статусі «Зникаючий». Охороняють у Ялтинському гірсько-лісовому ПЗ[3].

Примітки
  1. Sophora alopecuroides // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 180. (рос.)(укр.)
  3. Червона книга України
  4. Flora of China. efloras.org. Процитовано 10.05.2020. (англ.)
  5. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 10.05.2020. (англ.)
  6. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 10.05.2020. (англ.)
  7. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 10.05.2020. (англ.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.