Спасо-Преображенський собор (Кропивницький)

Спасо-Преображенський собор — український православний (УПЦ МП) собор у місті Кропивницький.

Спасо-Преображенський собор
Спасо-Преображенський собор у Кропивницькому
48°30′19″ пн. ш. 32°16′03″ сх. д.
Тип споруди церква і православна церковна архітектура
Розташування  Україна, Кропивницький
Кінець будівництва 1813
Будівельна система цегла
Стиль класицизм
Належність УПЦ МП
Єпархія Кіровоградська єпархія УПЦ
Адреса м. Кропивницький, вул. Преображенська, 22
Епонім Преображення Господнє
Спасо-Преображенський собор (Кропивницький) (Україна)
 Спасо-Преображенський собор у Вікісховищі

Загальна інформація та опис

Спасо-Преображенський собор у Кропивницькому розташований у середмісті, але водночас у затишній місцині за адресою:

вул. Преображенська, буд. 22, Кропивницький—25006, Україна.

Храм збудовано в стилі класицизму. Одноповерхова будівля має три бані, вишуканий портик з чотирма колонами коринфського ордеру.

У соборі зберігаються часточки мощей святих Києво-Печерської лаври, а також Миколи Чудотворця та святиня кропивничан — ікона Божої Матері «Єлисаветградська», яка є покровителькою і заступницею міста.

На території собору встановлено пам'ятник на честь 2000-ліття Різдва Христового, збудовано нову дзвіницю в неокласичному стилі. Територія храму оздоблена квітковими клумбами, фонтанами, скульптурними групами.

З історії храму

Історія створення Спасо-Преображенського собору доволі насичена. Фактично відразу після облаштування Фортеці Святої Єлизавети всередині XVIII століття у цих краях з'являються переселенці, в тому числі і старообрядці. Селитися їм тут дозволило керівництво фортеці. Вже за 100 років, а саме у 18501860-х роках основна маса старообрядців перейшла в православ'я. Парафіяни, прийнявши православну віру, почали передавати до нових храмів свої цінності — утвар, ікони[1].

Газета «Голос Юга» від 1913 року пише:

«На місці, де тепер розташовано Преображенську церкву, було побудовано невеличку дерев'яну церкву, парафіянами якої спочатку були старообрядці, які потім перейшли в православ'я».

Дерев'яну Преображенську церкву на цьому місці було збудовано у 1788 році.[2] 1798 року вона згоріла, причина пожежі невідома. 1799-го на її місці за проектом і планом Кіндрата Парфенова було збудовано кам'яну п'ятиглаву двоповерхову церкву. На жаль, її було спроектовано без ведення відповідної документації і як наслідок — з неналежним дотриманням технічних умов, відтак, як і передбачалося, за якийсь час церква розвалилася.

Згодом, уже на початку 1810-х рр. було розпочато нове будівництво кам'яної церкви, цього разу офіційно і з додержанням необхідних правил будівництва. Церква була одноповерховою, трьохглавою. Будівництво (власне перебудову) закінчено і освячено храм 1813 року — дата, що відтоді є офіційною для відзначення річниць собору (т.ч. 2013 року Спасо-Преображенський храм святкуватиме 200-ліття свого заснування).

До храму приїжджало багато знатних осіб, серед яких російський імператор з родиною, який приїхав на повторне освячення 100-літнього храму (1913 рік). Цю подію (100-літття) описала газета «Голос Юга»:

«У церкві є чимало ікон старих майстрів. Деякі з них нараховують понад півтора століття. Урочисті богослужіння з приводу століття почалися, з'їхалися численні священики, очікується прибуття архієрея...».

У радянський час, коли боролися з релігією, собор припинив свою діяльність як культова споруда. А 1965 року в його стінах було відкрито міську картинну галерею. Власне це і допомогло зберегти церкву від руйнації як такої.

З проголошенням незалежності України господарем Спасо-Преображенської церкви 1992 року знову стала релігійна громада УПЦ МП[3], і відтоді служби в ньому не припиняються. Але перші богослужіння по великій перерві пройшли в церкві ще 1991 року. Після відновлення служб у 1991 році храм не тільки прикрасився зовні, але й став притулком для багатьох[яких?] святинь.[джерело?]

Спасо-Преображенський собор прийняв на вічний спочинок покійних архієпископа Кропивницького і Олександрійського Василія та обласного благочинного протоієрея Всеволода Затовського.

31 грудня 2006 року в Спасо-Преображенській церкві Божественну літургію очолив єпископ Кропивницький і Олександрійський Пантелеімон. Після служби був відслужений подячний молебень не тільки на честь закінчення 2006 року, але й з нагоди святкування 15-ліття відродження церкви після того, як вона з картинної галереї була знову перероблена під храм. На молебні були присутні настоятелі Покровської, Єлисаветградської храмів, а також собору на честь Різдва Пресвятої Богородиці[4].

Спасо-Преображенський собор є важливою складовою у розвитку духовної культури населення Кіровоградського краю. Недільна школа разом з єпархіальним управлінням і організацією «Православна Просвіта» регулярно проводять Преображенські читання, катехізаторські курси для священнослужителів єпархії, семінари, конференції, а також благодійні акції.

Світлини

Джерела

  1. Сотнікова Наталія Найгарніша церква Кіровограда. Спасо-Преображенський собор — не лише архітектурна пам'ятка. Будівля перенесла на собі численні розрухи, проте зараз нагадує спокійне місце, де можна отримати справжню насолоду, оскільки сама атмосфера спонукає до молитви...[недоступне посилання з липня 2019] // інф. за 25 грудня 2006 року на www.orthodoxy.org.ua «Православіє в Україні», інтернет-видання УПЦ (МП) Архівовано 1 червня 2009 у Wayback Machine.
  2. Гавриил, архиепископ. Хронологико-историческое описание церквей епархии Херсонской и Таврической / Архиепископ Гавриил [Розанов] // Записки Одесского общества истории и древностей. – Одесса: Городская типография, 1848. – Т. 2. – С. 163.
  3. Спасо-Преображенський собор // Місто і люди. Єлисаветград — Кіровоград, 1754—2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , «Імекс-ЛТД», 2004, стор. 294
  4. КІРОВОГРАД. Спасо-Преображенський собор відзначив 15-ліття від дня відродження[недоступне посилання з липня 2019]м// інф. за 13 січня 2007 року на www.orthodoxy.org.ua «Православіє в Україні», інтернет-видання УПЦ (МП) Архівовано 1 червня 2009 у Wayback Machine.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.